Ольга ненавиділа дві речі – лаятися і прибирати

Ольга ненавиділа дві речі – лаятися і прибирати. Її матір вбила собі в голову, що дівчинку привчить до чистоти, якщо щодня буде її змушувати прибирати, мити, терти та шкребти. Ольга почала ненавидіти цей процес. Вона хоч і підтримує чистоту, але, як її матір не бігає постійно з ганчіркою.

А лаятися вона не любила в силу свого характеру. Чоловік у неї був таким же – постійно мовчав. Ольга  каже щось, а він мовчить і дивиться. Згодом якісь конфлікти взагалі зійшли нанівець, бо були марними. Тому, якщо жінку раптом десь щось знервувало, вона зганяла свій гнів на прибиранні. Мабуть, старалась помститись цим матері за дитячі травми. Ольга  починала мити все – стінку на кухні, посуд, холодильник, духовку, вікно, все, що під руку підвернеться. Чоловік розумів, що жінку бажано в цей час не чіпати. Довівши  до блиску все, що потрапляло під руку жінка забувала про конфлікт. А навіщо про це пам’ятати, коли можна просто добре провести час разом.

Зате потім, яка чистота. Жінці подобається, ходить посміхається, жартома примовляючи до чоловіка – треба частіше з тобою лаятися, дивись в якій чистоті жити будемо …

Чоловіка загинув, Ольга вийшла на кухню, уважно її оглянула, поплакала, побачивши заляпані стіни та … найняла людину, яка приїде в суботу мити цей кошмар – бо тепер вже злитися нема на що, лаятися ні з ким, руки взагалі не підіймаються на будь-яке прибирання, все … Жінка була рада, що у неї був подекуди бруд, зате вона з чоловіком жили тихо та мирно, і будинок був чистим.