Один великий бізнесмен нікому не розповів, що в нього вкрали гаманець. Коли я дізнався чому, став його поважати ще більше

Втрата поваги та положення – це небезпечно. Якщо перестали поважати – причина у нашій поведінці. Як ми себе поставили. Як дозволяємо із собою обходитися. Це не завжди так! Але так виходить. Слабких не поважають. Будемо говорити відверто. Слабких шкодують, їм співчувають та допомагають. Але вважають слабкими.

Один великий бізнесмен нікому не розповів, що в нього вкрали гаманець. Нікому з тих, із ким мав справи, з ким працював. Щоб не виглядати жертвою.

Бо той, кого обікрали – жертва. Так і пишуть у документах: жертва злочину. Потерпілий. Це він так казав.

І він не хотів, щоб його навіть побічно вважали жертвою. Не хотів співчуття, жалю, тому що ці почуття можуть означати втрату поваги. Не завжди. Але часто.

Якщо тебе обікрали, ти виглядаєш слабким. Так він пояснив. І якщо злодія не знайшли і не покарали – ти слабкий. А тепер ти ще й розповідаєш про те, що вже сталося і що не можна змінити, виправити. Ти подвійно слабкий. Тебе перестануть боятися. Поважати. Так він міркував, бо у світі великого бізнесу все так і є. Суворі там панують правила. Дуже суворі. І ця історія змушує замислитись.

До певної міри це стосується всього життя. Усі розуміють, що людина не винна, навпаки, це їй завдали зло. Або він потрапив у неприємності. І всі шкодують його.

Але жалість завжди має відтінок зневаги. Легкий, майже непомітний. Це визначення жалю зі словників та енциклопедій.

Брати приклад із бізнесмена не треба, мабуть. Але після невдачі, після провалу треба добре подумати, чи варто про це розповідати. А якщо й так усі дізналися, треба якнайшвидше встати на ноги і продовжувати боротьбу. І не повертатися до спогадів та обговорень невдачі. Не шукати співчуття. Не лаяти постійно злодія чи слизьку дорогу.

Вимагати справедливості треба. Намагатися повернути вкрадене – треба. А постійно скаржитися і наполегливо обговорювати свою невдачу не треба. Якщо, звісно, ​​не потрібна допомога. Запит допомоги – це не скарга, а активна дія.

Скарги викликають жалість. Жалість має відтінок зневаги. І наше становище стає хитким. Слабкі можуть завдати зло, оскільки вони не змогли захистити себе. Хижаки обирають слабку антилопу.

Тому найкраще докласти сили та виправити ситуацію. А потім розповісти про свою перемогу. Це зміцнює становище та повагу. А від них залежить багато в нашому житті.