Одна жінка гуляла по парку і побачила поні, який віз візок. Вона підійшла до нього і погладила, бо зрозуміла, що й сама має таку долю

Одна жінка йшла з роботи парком і побачила поні. Старий поні віз візок. А господиня весело покрикувала на нього; дзвіночок дзвенів…

І жінка зрозуміла, що вона також поні. Маленька витривала конячка. Поні може багато працювати, а їсть мало. Поні невибагливі. Можна розмістити їх там, де вони нікому не завадять. Хороше місце не обов’язкове. Поні везе покірно свій візок. Грузи по-більше, поні витривалі!

А коли робота зроблена, можна в візок насаджувати дітлахів і катати по колу. Або самому покататися.

І нічого не потребує маленький поні. Ні на що не претендує. Задоволений малим. І бігає по колу, везе свій візок.

Жінка працювала, робота додавалася, а підвищення не давали і зарплату не додавали. Вона й так працює. А коли роботу зробить, може інших навчити та всім допомогти. Сідайте в візок, колеги, покатаємось! Завантажуйте свою роботу швидше на старого доброго поні.

І сиділа жінка у темному кутку, ні на що не претендувала і покірно працювала. Грошей вистачало на скромне життя. А вихідних та відпустки практично не було; до поні завжди прикріплений візок. І роботи завжди багато. І бажаючих покататися багато…

І так буде, доки можеш везти вантаж.

Тебе не помічають, бо ти витривалий, скромний, невибагливий і нічого не вимагаєш. Просто чесно виконуєш свою роботу. І чужу заразом. І задоволений своєю маленькою порцією; вимагати більше якось незручно. І на тебе весело покрикують, підганяють. А потім замінять. І забудуть…

Багато людей – маленькі витривалі поні. Їм дають мало. Маленьким цього достатньо! А працювати змушують багато. Поні витривалі та працьовиті, це всім відомо… Так і біжить людина по колу, доки не постаріє чи не захворіє…

Жінка підійшла і погладила конячку тихенько. Вона зрозуміла.

І цього ж вечора знайшла вакансію в іншому місці. І ще багато вакансій. Адже нічого особливого вона шукала. Просто іншу роботу. Де доведеться наново себе поставити; поставити правильно. І не давати себе запрягти. І не погоджуватися на темний кут і крихітну платню.

Але все змінилося інакше. Начальник дуже злякався, що жінка піде. Оцінив кількість роботи та оклад. Він же не дурень був. І запропонував підвищення, латок набагато більше, гарний кабінет окремий.

І сказав, що жінка сама нічого не просила. Значить, її все влаштовувало. А якщо людина задоволена, навіщо до неї лізти і нав’язувати зайве? Логічно?

І все влаштувалося добре. І до жінки стали ставитися по-іншому, хоча вона, як і раніше, везла важкий тягар. Але за інших умов.

Іноді треба заговорити людським голосом. Це всіх здивує. Всі звикли помахувати батогом і складати в візок свої речі. Але заговорити треба.

Іноді це змінює ситуацію. А якщо ні – треба відстебнути візок і йти в інше місце. Де нас не сприймають як маленького витривалого поні, створеного для того, щоб везти інших…