Нова пасія колишнього доводить мене до сліз своїми щасливими фотографіями
З Максимом ми розлучилися близько двох років тому. Прожили разом понад десятиліття. Народили та виховували доньку Настю. Загалом, ніщо не віщувало такого кінця. Я була впевнена, що ми звичайнісінька щаслива сім’я. Звичайно, траплялися і сварки і непорозуміння. А в кого їх немає.
Спочатку після весілля лаялися через побутові дрібниці. Нині навіть згадати смішно. Я тільки народила Настюшку, сил ні на що не було. Чоловік не розумів і вимагав тепла та затишку в будинку.
Ніби я навмисне нічого не робила, на зло йому. Дякую свекрусі, вчасно приїхала пожити з нами. Сильно допомагала по господарству і тим самим, можна сказати, врятувала наші відносини.
Як тільки Настю взяли до садка, я вийшла на роботу. А то люблять багато хто у всьому звинувачувати дружин. Мовляв, сидять у декреті до переможного, а нещасний мужик жили рве, забезпечуючи сім’ю.
Ні, це не про нас. Я взагалі роботи не боюсь. Сидіти вдома мені навіть гірше. Це ж з глузду з’їхати можна, в чотирьох стінах.
Значить, жили ми не тужили, добро потихеньку наживали, дочку-розумницю балували і навіть про братика для неї замислювалися. І тут як грім серед ясного неба. Максим заявив, що подає на розлучення.
Як я плакала, як благала його не руйнувати сім’ю, не позбавляти дитину батька! Все марно. Сказав твердо, що все вирішив та вже подав потрібні заяви через інтернет.
Зібрав речі і того ж дня пішов. Через місяць у поштовій скриньці я знайшла папір-запрошення до суду на слухання у справі про розлучення. Подруги радили не ходити на процес, щоб справа затяглася якнайдовше.
Мовляв, нехай Максим побігає і помучиться в очікуванні підсумкового рішення. Але в мене не було жодної сили на помсту. Та й навіщо? Цим його не повернеш.
Нас успішно розлучили, майнових суперечок не було, а дочка продовжувала жити зі мною. Приблизно за півроку після розлучення Настя сказала, що тато нас покинув, бо в нього з’явилася інша тітка та інша дівчинка.
– З чого ти це взяла? — допитувалась я в доньки.
Виявилося, що Настюша підписана на батька у соціальній мережі та побачила, що його профіль заповнили свіжі фотографії. На них можна було побачити Максима з якоюсь жінкою та дівчинкою років восьми-дев’яти.
Уся трійця виглядала цілком щасливою. Ось вони в парку, а тут у кафе, а на наступному фото вдома за обідом. Колись і ми були так само щасливі, з тугою подумала я.
Очевидно, смуток заповнив і серце доньки, бо моя дівчинка не змогла стримати сліз.
– Тепер зрозуміло, чому тато пішов. Ми йому не сподобалися. Та дівчинка симпатична. Мабуть, і вчиться добре. Бачиш, як він дивиться на неї. На мене тато так ніколи не дивився.
Бідолашна моя маленька, за що їй все це? Я поспішила втішити дитину, сказавши, що діти тут взагалі ні до чого. Тато залишиться її татом, навіть якщо ми житимемо на різних континентах.
Наступного дня я зателефонувала чоловікові і вимагала видалити фотографії із соціальної мережі.
– Ти розумієш, що Насті і так важко звикати до життя без тебе. А тут ще ці фотки. Хоч би ти викладав ті, на яких немає доньки цієї нової.
Колишній, хоч як це дивно, все зрозумів, вибачився і сказав, що взагалі видалить свій профіль. Щоб ніхто нічого не бачив. І пообіцяв найближчим часом приїхати побачитись із донькою.
Через деякий час я знову застала Настю у сльозах. З’ясувалося, що Максим своє слово дотримав і аккаунт видалив. А ось його нова пасія продовжує викладати у мережу пачки фотографій.
Вона знімає буквально кожен їхній крок їх. На всіх знімках є її дочка від першого шлюбу. Я розумію, що вони тепер для Максима нова сім’я, і «нова» донька рада появі «батька».
Але ж страждає моя дитина. Я вже не можу бачити її сльоз. Довелося знову дзвонити колишньому і порозумітися з ним на підвищених тонах. Максим пообіцяв вплинути на своє нове кохання і стримати її пристрасть до фотографії.
Я вирішила на колишнього не покладатися. Взяла та написала цій дамочці. По-хорошому попросила її прибрати всі фотографії зі своєї сторінки. Так і сказала: вони завдають нам болю. Та у відповідь злісно розреготалася. Мовляв, що хочу, те й викладаю. Ви не маєте права говорити мені, що можна публікувати, а що не можна.
Я спробувала достукатися до впертої жінки. Адже вона сама розлучалася з чоловіком і її донька має десь батька. Невже ця курка не розуміє, як боляче бачити, що тато щасливий із кимось ще?
Вона спокійно мені відповіла, що заслужила на щастя і тепер хоче ділитися ним з усім світом.