Невістка відправляла своїй “мамі” рівно такі ж суми грошей, як син давав мені. Але коли ми дізнались правду, то були шоковані!

Ця історія мала місце в реальному житті і текст написаний за реальними подіями.

Дійові особи:

• Дарина – дружина Аркадія, 26 років.
• Аркадій – чоловік Дарини, 31 рік.
• Софія – сестра Аркадія, 29 років.
• Тамара Павлівна – мама Аркадія, 51 рік.
• Мама Дарини? – ім’я та вік невідомі …

***

Софія: – Мама – інтриганка, яких світ не бачив. Аркашею крутить, як хоче. То тиск, то обстеження, то ремонт, то Кіпр ( «лікар прописав») – Аркаша тільки на матір і працює. Дашка злилася, не без цього. А потім стала своїй матері допомагати. Рівно на ті ж суми, які Аркаша в дзьобику нашій матері приносив. Що дивно – Даша ніколи про своїх батьків не розповідала, їх навіть на весіллі не було. Ми з мамою розпитували – жартувала. Я думаю, посварилися, коли Дашка молода була, і не спілкуються. Бувають такі батьки, чия «турбота» гірше побоїв. Можете мені повірити.

Тамара Павлівна: – З сватами ми не знайомі. Та й не дуже-то й хотілося. Всі знають, що яблучко від яблуньки недалеко падає. Ви подивіться на наше «яблучко»? Там яблунька така ж наскрізь гнила. За Аркашу рада – добре йому без тещі. Ну й що, що син мені допомагає? Я його для цього і народила. Стакан води в старості буде. Сам не понесе – на аліменти подам. Але син у мене хороший, там навіть не вода буде, а стакани з винами і соками.

Аркадій: – Теща? Жодного разу не бачив. Ми з Дариною на цю тему не розмовляли – вона попросила, я і не лізу. Думав, захоче – сама розповість. Вона у мене сама по собі така – мовчун. Завжди про німу дружину мріяв, моя – майже ідеал. Каже мало, але по справі. Бісить звичайно, що дружина гроші своїй матері відправляти стала. Але що поробиш? Такий наш обов’язок – допомагати батькам! Але не по 7 тисяч в місяць! Але це на тещу шкода, на мою маму не шкода. Та плювати, головне щоб мами щасливі були.

Дарина: – Задовбав чоловік зі своєю маманею на пару! У свекрухи зарплата – як у мене! Все їй, хапузі мало! Ось я і вирішила чоловіка провчити, «своїй мамі допомогти». Сирота я, офіційно. Не розповідати ж, що я з сім’ї потомствених алкоголіків, що рідних братів і сестер у мене шість штук? Когось відразу після пологів до будинку маляти віддали, хтось сам втік. А когось, як мене, потім в дитбудинок забрали. Сестру одну удочерили, точно знаю.

Я там так і жила. Житло мені не могли дати – у батьків були якісь квадратні метри. Я до них навіть не пішла – не батьки вони мені. Вивчилася, Аркашу зустріла. Одружилися. Потім у нього батька не стало. І свекруха до нас на шию видерся. Доїть, не перестаючи!

Ось я і придумала,що скільки грошей Аркаша мамі своїй дасть, стільки й я своїй віддам. Все з нашого бюджету бралося. Свекрусі 3000 з куртку? Моїй «мамі» теж 3000. «Мама» – кодове ім’я інтернет-гаманця, про який ніхто не знає. За рік, що я практикувала правило «мамам – однаково!», Я зібрала 62 тисячі.

Софія: – У подружки ювілей був, вирішили в «КлубТанціШманці» сходити. Покурити вийшли, а там  Дашулі нашої подружка, ми з нею на весіллі бачилися. Розговорилися – а мами-то у нашої Дашеньки немає! На що вона тоді у брата гроші «для мами» бере? Впевнена – зраджує! Обов’язково мамі з братом все розповім! Нехай мама побачить, з ким її улюблений Аркашенька одружився!

Дарина: – Сонька вислужитися вирішила. Як песик бігає, все винюхує і матінці доповідає, аби за вушком почухали. Їм плювати було, що я гроші ділю і про маму брешу. Свекруха як дізналася, одразу примчала. За грошима. Не обманщицю дружину сина повчити, а за грошима. Адже це – її гроші, якби не я, вони б їй дісталися. Аркаша стоїть, оченятами ляскає, мовчить. Маманя його розоряється. Так пішли вони всі, ні копійки не отримають! Розлучення!

Тамара Павлівна: – Шукаю жінку для сина! Розумну, освічену, при житлоплощі. Повне сирітство – обов’язково! Так, він був одружений. Але там така дружина – мама не горюй! Зраджувала, ми як дізналися – вигнали, а вона ще й накопичення Аркашеньки потягла, злодійка нещасна! По ній відразу видно було – плебейка, без роду і племені. Другий раз на ті ж граблі ми не наступимо. Так, Аркашенька?