Не хочу спілкуватися ні з дівером, ні з його дружиною, але чоловік наполягає – ми ж рідня. Але мені така рідня задарма не потрібна
Не хочу нічого спільного мати з братом чоловіка та його дружиною. Люди абсолютно невиховані, як вони самі кажуть “прості”, але це не простота, це саме що невихованість і небажання себе нормально поводити. Перебувати з ними поряд мені неприємно, а чоловік наполягає на тому, що це його брательник, ми ж рідня, тому повинні дружити. Та мені задарма така рідня не здалася.
Мій чоловік має старшого брата Микиту. Йому вже тридцять дев’ять років, а нам із чоловіком по тридцять. Той вік, коли особливої різниці вже помічатись не повинно, але між нами ціла прірва. У мене взагалі таке відчуття, що вони з різних сімей настільки чоловік і його брат не схожі. Адже вони повнорідні брати, у них і мама, і тато спільні.
У Микити є дружина Віра, вона приблизно його ровесниця, і підходить йому. Ось просто два чоботи пари. В обох проблеми з поведінкою, обидвоє не вміють поводитися нормально, обидвоє не знають міру в міцних напоях.
Я не рафінована учениця інституту шляхетних дівчат, сама з простої робочої родини. Але чомусь у нас не прийнято матюкатися через слово, витирати ніс рукавом, човкати за столом і напиватися до втрати людської подоби. І чоловік у мене себе так не веде, хоча у них із Микитою спільні батьки та середовище виховання.
А ось Микита із Вірою саме такі. Галасливі, невиховані, безкультурні. З ними за одним столом сидіти неприємно. Люди розмовляють із набитим ротом, звідки все летить, човкають, втираються рукавами. Бачили фільми про варварів? Ось щось дуже схоже.
А якщо вже на столі є міцні напої, а без міцненького у них свято святом не вважається, то все можна бути впевненими, що ці двоє наклюкаються до втрати людської подоби. Це вже перевірено неодноразово.
Вони обидвоє працюють, дітей вирощують, але ведуть вони себе як неандертальці. Якщо жарти, то все нижче за пояс, якщо якісь посиденьки, то обов’язково з непомірним виливанням. Поговорити мені з ними нема про що, задоволення в їхній компанії я не отримую.
– Звичайно, ми ж інститутів не закінчували, з нами соромно за столом сидіти, – шмаркаючись за столом якось заявив дівер зі своєю фірмовою кривою посмішкою.
До чого тут інститути? У мого чоловіка теж немає вищої освіти, але він так не поводиться. Він не напивається до втрати рухових функцій, не вставляє через кожне слово нецензурну лексику, не колупається прилюдно у вухах, зубах та інших місцях. Та він хоча б книжки читає, з ним є про що поговорити. Ці ж товариші тільки перемивають кістки і мусолять новини, в яких майже нічого не розуміють.
Я чоловікові вже скільки разів казала, що не хочу спілкуватися з ними. Казала, що коли йому так подобається, то нехай він спілкується зі своєю ріднею, хто ж йому проти щось говорить, але, будь ласка, без мене і не на нашій території. Але цей варіант чоловіка не влаштовує.
– Микиті з Вірою і так здається, що ти ними гидуєш, не треба вбивати клин між мною та братом. Ходімо, посидимо, побалакаємо. Тебе ж не вагони грузити кличуть, — нервував чоловік.
А я б із набагато більшим задоволенням пішла вантажити вагони, якби це допомогло мені позбутися їхнього оточення. Ну от не лежить у мене душа до цих людей і все, а чоловік наполягає, що ми маємо дружити сім’ями.
З недавнього часу я змогла офіційно позбутися посиденьок із цим невихованим сімейством. Моїм щасливим квитком до безтурботного найближчого майбутнього стала вагітність, яку два тижні тому підтвердили на УЗД. Я була подвійно щаслива – і довгоочікувана дитина буде, і є офіційна відмазка від багатьох майбутніх зустрічей.
Моє щастя було б досконалим та повним, якби вчора чоловік не заявив, що його брат буде хрещеним нашої дитини. Мені було про це сказано вже так, як про факт, що відбувся. На моє обурення, що взагалі-то в таких питаннях варто радитися, чоловік здивовано подивився на мене і заявив, що завжди було, що хрещеного обирає батько, а хрещену – мама.
А мене такий підхід взагалі не влаштовує. Я не хочу, щоб Микита був хрещеним моєї дитини. А раптом у мене народиться дівчинка? Куди їй такий хрещений? Чому він її навчити зможе? Я взагалі не хочу, щоб мене особисто щось із цими людьми пов’язувало. Поки це просто родичі чоловіка, ось і всі, а решта зв’язків мені зовсім не потрібна, і тих, що вже є, забагато.