Настя йшла ввечері повз цвинтар і зустріла там самотнього пса. Вона вирішила його прихистити і ще не знала, яке щастя вона знайшла

Одна дівчина жила в чужому місті, в орендованій квартирі. І працювала на тяжкій роботі за копійки. Нічого краще знайти не могла. Освіти немає. А звідки вона візьметься, якщо батьки тільки пили та билися? Настя намагалася вирватися зі злиднів, поїхала в місто, працювала багато! Але всі гроші йшли на житло та на їжу.

І ось Настя йшла ввечері з роботи повз цвинтар, бачить – собачка сидить біля воріт і плаче. Маленький старенький песик. Від старості облисів. І мордочка сива. А мордочкою котяться слізки…

Загубився песик. Ось слід від нашийника! Настя пошукала господарів, а собачка йде за нею і плаче. Настя взяла собачку на руки та додому принесла. Дала кашки та молочка. Оголошення розмістила в інтернеті. Сама заплакала та заснула, втомилася дуже. А песик на матрац заліз, – Настя на підлозі спала.

І тут телефон задзвонив. Це дзвонила ввічлива жінка. “Ви мою Джулію знайшли, – каже. – Яке щастя! Я так переживала. Але я забрати Джулію можу тільки через рік, я дуже далеко зараз. Вибачте, що так вийшло. Мене отруїла грибами зла сестра через спадщину. Мене отруїла, а собачку викинула… І поки ніяк я не можу сюди приїхати за Джулією.

Я сестру вибачила. Вона все одно під автобус потрапить через місяць, мені так сказали, тож я вирішила їй не мститися. Нехай поки що користується отриманим. А ви, будь ласка, дуже вас прошу, придивіться за моїм песиком. Її треба годувати тричі на день, потроху. І гуляти з нею. Я вам віддячу, люба Настя!

Настя спросоння мало що зрозуміла, але за собачкою ніхто не прийшов. Кому потрібний старий лисий песик? І довелося ризикнути, лишити її собі. Хоча “собі” голосно сказано. Квартира чужа, місто чуже, Настя і сама нікому не потрібна… Настя намагалася передзвонити, але їй механічний голос сказав, що таокго номера не існує.

І стали відбуватися добрі події. Насті запропонували гарну роботу у кафе. Їди вдосталь, зарплата біла, ще й навчання. Працьовиту Настю помітив господар. Потім запропонував керувати кафе. І навчання продовжувати. Гроші платили чесно. І з кожним днем ​​життя стало краще і краще.

Настя дбала про свого песика. Назвала її Джулією, як уві сні тоді наснилося. Цей телефонний дзвінок Настя вважала сном.

І минуле життя здавалося поганим сном. Все стало зовсім інакше! Навіть задумалася про іпотеку. І почала квартири дивитися.

Їй допомагав молодий ріелтер, дуже пристойний хлопець. Артем його звали. І разом вони знайшли гарну квартиру на околиці. Раніше ця квартира належала одній жінці, у спадок дісталася. Вона там не мешкала. Хотіла здавати задорого. Але не вийшло. Під автобус потрапила, бідолаха.

І далекі родичі квапливо цю вартиру продавали. Настя зважилася на покупку! До того ж сусіди не заперечували проти маленького песика.

І Настя з Джулією заселилися до цієї затишної квартири. Все вийшло. Ремонт тільки треба буде потім зробити – поки грошей замало. А у тумбочці старої Настя знайшла альбом із фотографіями. Усі фотографії старі, незрозуміло хто на них. Мама з двома дівчатками. Дві дівчини, мабуть, сестри…

Тільки одна відносно свіжа фотографія. Кольорова! На фото повненька жінка з кучерями сидить на дивані і притискає до себе цуценя. Як Джулія… Тільки Джулія тепер старенька. А так – дуже схожий песик. А худа жінка з довгим волоссям поряд сидить і дивиться так погано, скоса…

Тут і рік минув, як Настя прихистила собачку. І одного разу вночі знову задзвонив телефон. Той самий номер. Настя злякалася, притиснула Джулію, не стала відповідати. Вона не хотіла віддавати свого песика.

І тоді надійшло повідомлення: “Я вам дуже вдячна! Джулію можете залишити ще, а я вам допоможу. Зверніть увагу на Артема, приємний чоловік, далеко піде! Головне, не перегодовуйте, благаю!”. І седечко в кінці. Про “перегодовуйте” – це про собачку. Це Настя зрозуміла. І про Артема зрозуміла. Давно вже зрозуміла!

І він також зрозумів. І наступного дня прийшов із квітами перевірити, як Настя та Джулія влаштувалися. А потім ще раз прийшов і ще… А потім почалася нова казка. Теж хороша. І Джулія дуже радіє немовляті в рожевому чепчику.