Народжу і віддам дитину їм

З чоловіом ми разом знімали квартиру. Його родичів я ніколи не бачила.  Він казав, що обірвав з ними відносини багато років назад і не хотів навіть розмовляти на цю тему. Я прийняла це з розумінням, адже сам розповість, коли зажоче.

Ми познайомились на роботі і згодом стали жити разом. Службові романи в нас категорично заборонені, тому  вийшовши заміж, я залишила своє прізвище. У вересні до нас приїхала сестра чоловіка, попросила пожити на пару місяців, поки не знайде собі квартиру. Мене це дуже  здивувало, адже вони стільки років не спілкувались, я навіть не знала про її існування. Про батьків вони обоє відмовчувалися.

Через місяць я дізналася що вагітна, мої думки стало займати зовсім інше і я вирішила – хай живе. Мені вона не заважала, звичайна вісімнадцятирічна дівчина. Я працювала, бігала по лікарнях, здавала аналізи, записалася на курси для майбутніх мам і на йогу для вагітних. Додому я поверталася знесилена і відразу лягала спати.

Я була дуже вдячна Галі, що вона звалила на себе обов’язки по дому.

– Мені не важко. – з милою посмішкою говорила дівчина, підкладаючи в мою тарілку найсмачніші шматочки. Ми з чоловіком поговорили і запропонували їй залишитися у нас. Навіщо їй знімати житло, якщо ми всі прекрасно вживаємося?

Новий рік чоловік з сестрою зустрічали удвох, мене поклали в лікарню на збереження. Мене трохи образило, що втрьох ми хотіли відзначити вдома, а вдвох вони полетіли кататися на лижах.

У січні мене виписали з лікарні, я повернулася додому і все пішло як раніше, принаймі спочатку мені так здавалося. Я почала помічати дивні жарти, переморгування. Вони стали ночами перешіптуватися на кухні, а коли я заходила, вони відразу замовкали.

У березні я вийшла в декретну відпустку. Півдня я валялася в ліжку, ввечері ходила гуляти і на заняття. Якось я тільки вийшла з дому і мені стало погано, я віддихалась і повернулася додому. Я їх застукала.

– Ну нарешті. Я вже думала, ти зовсім сліпа. – сказала Галя і почала одягатися.

Чоловік мовчав. А я стояла в якомусь ступорі і відмовлялася вірити своїм очам. Думала, зараз прокинуся і буду дивуватися, яка нісенітниця мені сниться. Це був не сон.

Галя не була сестрою чоловіка, вони у вересні і познайомилися. Вона сиділа і плакала, чоловік підійшов запропонувати допомогу. Вона розповіла, що її вигнав хлопець, а йти їй нікуди. Він вирішив їй допомогти, дав притулок на пару місяців, а мені представив її сестрою. На Новий рік вона його спокусила. Поки я намагалася зберегти нашу дитину, він мені зраджував. Вони дивилися мені в очі, посміхалися і брехали.

Мені стало погано, вони викликали мені швидку і мене відвезли в лікарню. Все обійшлося, але мене залишили в пологовому будинку для спостереження. Я цілими днями лежала в палаті і дивилася в стелю. Я любила чоловіка. Я полюбила Галю як сестру, якої у мене ніколи не було. Я не хотіла їх більше бачити. Ніколи. Вони мені дзвонили – я не брала трубку. Вони писали повідомлення – я не відповідала. Тоді у них вистачило совісті прийти до мене. Я не стала їх слухати. Навіщо? Мені і так все зрозуміло, нічого нового я не почую.

Загроза минула, було вирішено відправити мене додому. Але у мене більше немає дому. Подруга запропонувала пожити в неї. Я шкодую про все. Про те, що доведеться поміняти роботу, щоб не бачити чоловіка. Шкодую про заміжжя, про вагітність.

Я не хочу цієї дитини, дитини від зрадника. Я прийняла для себе рішення: народжу і віддам дитини їм.