Намікнула чоловікові, що хочу на 8 березня отримати в подарунок косметику, але краще б цього не робила. Чоловік купив все на свій смак

Мій чоловік – прекрасна людина. Він завжди вислухає, допоможе, дасть слушну пораду, дуже чуйну та уважну. Він зовсім не скупий, але в подарунок від нього косметики чи чогось подібного можна не чекати – каже, я й так гарна та природна краса завжди краща. Після деяких акуратних підводів до потрібної тематики, легких (ні) акцентів у розмові на мене чекав сюрприз.

На 8 березня, крім букета квітів, мій благовірний простягає мені невелику коробку в приємному кольоровому папері з величезним бантом. Ви б бачили мої очі!

Яке ж було моє здивування, коли в подарунковому наборі я знайшла яскраво фіолетову помаду та зелені тіні з блискітками. Хоча, навряд чи це був “набір”, інакше, я боюся припустити, де він його купив. Намагаючись не змінюватися в обличчі, я ще раз говорю “дякую” і запрошую на кухню на готовий смачний рибний супчик, а сама відношу цей чудовий подарунок до спальні.

Ну, думаю, треба ж випробувати, адже він старався, згадав. Може, й зовсім не бачив, що бере.

Через деякий час на кухню заявляється спекотна панночка із зеленими очима та фіолетовими губами, яка явно скоро візьме плату з нього за перебування у квартирі та уточнить, чи буде він “продовжувати”. Бідолашний, він аж супом поперхнувся, коли побачив.

Більше про косметику у подарунок я не говорила.