Мати і сестра хотіли залишити мене неодруженим заради спадщини

Ще з підліткового віку я щосили намагався допомагати матері. І по підробітках бігав, і за Христиною, сестрою молодшою, дивився, і по дому допомагав, адже розумів, що важко залишитися вдовою з двома дітьми.

Цей період і допоміг мені знайти ресурси, щоб стати успішним. До моменту, коли сестричка виходила заміж, я вже мав свій невеликий бізнес.

Я міг уже тоді замислитись про власний шлюб, але мені більше хотілося розвиватися, та й за маму відчував відповідальність.

Через кілька років, коли мій бізнес почав приносити значний дохід, я все ж таки задумався про супутницю життя.

Жаль, що це так і залишилося в думках, тому що раптово помер чоловік сестри, залишивши її одну з трьома дітьми погодками. Я пам’ятав маму в аналогічній ситуації і не хотів того ж для неї, тому дав собі слово, що ні вона, ні племінники не потребуватимуть нічого.

Так минули роки, які я міг би витратити на себе та своє життя. Я не скаржився. Працював, проводив час із сім’єю та іноді зустрічався з друзями. В одну з таких зустрічей я зрозумів, що щось у моєму житті пішло не так.

Я був єдиним неодруженим, а мені було вже під сорок. Так зациклився на комфорті сестри, що зовсім забув про своє життя. Це налякало мене.

Так і почалася ера моїх побачень. Якоюсь мірою це було складно у моєму віці, але що вдієш? Мама з сестрою поставилися до цього скептично.

Такою мірою, що їх не влаштовували всі дівчата. Вони постійно знаходили аргументи проти моїх обранок і так майстерно пудрили мені мізки, що я й сам починав бачити вади. Тоді я наївно думав, що вони мені тільки добра бажають.

Все це тривало до того, як я не закохався по-справжньому. Моя Аліна просто дар божий, я точно це знаю. Поряд з нею мені навіть дихалося легше, тому я був упевнений, що мамі та Христині вона точно сподобається.

Яке ж було моє здивування, коли після першого ж знайомства з нею вони в один голос сказали, що Аліна мені не підходить. Головним аргументом було те, що вона майже на десять років молодша за мене, а значить їй потрібні тільки мої гроші.

Жодні мої аргументи не діяли на них, тому довелося рішуче заявити про твердий намір одружитися. Ох і наслухався я у свій бік, але не шкодував.

Я сподівався, що моя сім’я змириться з моїм вибором, але цього все не відбувалося. Навіть племінники були налаштовані проти Аліни, хоч навіть не знали її.

Все дійшло до того, що за місяць до весілля мати поставила мені ультиматум: вона або моя наречена. Для мене це було вже за межею. Вперше в житті ми посварилися так, що я підняв на неї голос.

– Чому ти так зі мною робиш? Я хочу сім’ю та дітей! – кричав я, сподіваючись хоча б так достукатися до неї.

– У тебе є сім’я! Племінників тобі мало чи що? – мама не бачила проблеми і теж розпалювалася все більше. – Вважай твої діти. А так народить твоя Аліна невідомо від кого і піде вся твоя спадщина з сімʼї. Краще вже все їм дістанеться, ми знаємо, що вони нам точно рідні.

– То це єдина причина? – вражено ахнув я і побачив, як мама затискає рота руками.

Вона спробувала сказати, що все не так, що вона сказала це згаряча, але коли зрозуміла, що я не вірю їй, визнала, що все так і є. І вони з кариною справді саботували всі мої стосунки, сподіваючись, що я так і залишусь неодруженим.

Весь цей час їм було начхати на мене, мої почуття та бажання. Від мене їм потрібне було лише забезпечене майбутнє племінників. Чому я помітив це тільки зараз і не зрозумів, коли вони старанно позбавлялися жінок у моєму оточенні?

Я обірвав усі контакти зі своєю родиною. Після цієї зради мені стало байдуже, як вони будуть без мене. Я стільки років витратив на те, щоб зробити їм добре, але більше не хочу.

Нещодавно ми з Аліною зіграли весілля. Я справді щасливий. Так, мені не вистачає моїх родичів, але продовжувати жити, щоб їм більше не було бажання.