Колишня дружина розпускає про мене чутки після розлучення. А все тому, що моє життя пішло вгору

Сімнадцять років тому я був справжнім романтиком і простолюдом. Познайомився з прекрасною, як мені здалося, дівчиною і майже одразу зробив їй пропозицію.

Не скажу, що ми жили дуже добре або дуже погано. Все як у всіх. Дім, робота, влітку море та дача з шашликами.

Народили та виховали двох дітей. Старша донька в десятий клас пішла, молодша в сьомий. Пережили з дружиною кризу середнього віку та безліч внутрішніх сімейних криз.

Кілька разів дружина поривалася піти від мене. Я, мовляв, і мало заробляю, і вдома не допомагаю.

Відразу скажу, що це повна нісенітниця. Я крутився як білка в колесі, намагаючись забезпечити своїм дівчатам гідний рівень життя.

І походи до ресторану на восьме березня, і квіти на день народження, і золоті сережки донькам. Будь-яка примха, будь-яке бажання. Нічого не шкодував.

По дому робив усе, що просила дружина. Помити посуд, бо ти втомилася? Легко. Сходити до магазину та приготувати вечерю? Можу і навіть із задоволенням. Проте півроку тому благовірна оголосила, що подала на розлучення.

Ми не лаялися, я не скандалив, не піднімав на неї руку, не був байдужою колодою. Просто, як сказала тепер уже колишня, зі мною якось нудно та прісно.

Прісно їй, розумієте. Жінці цього року сорок п’ять років можна сказати, що більша частина життя вже позаду. А їй нудно.

Розлучилися ми цілком мирно. Забрав свої речі і пішов жити в однушку, яку ми давно купили і весь цей час здавали. Залишив колишній та донькам буквально все.

Сказати, що розлучення я переніс тяжко, це не сказати нічого. Спочатку вовком вив у своїй самотній барлозі.

Не хотілося не те, що жити, а повітрям дихати. Допоміг мені товариш, друг дитинства. Витяг мене з ями. Змусив займатися спортом, брав із собою у походи (він турист зі стажем).

Привів він мене до тями. Я скинув десять кілограмів, набраних під час післярозлучної депресії. Змінив гардероб та стрижку. Здобув підвищення, купив нову машину.

І знаєте, мені почало подобатися моє неодружене життя. Незаміжні дівчата із сусідніх відділів мені посміхаються і підморгують. Одружені мужики відверто заздрять.

Влітку я з товаришем та його компанією їду в гори. Проведемо два тижні під низьким зоряним небом, насолоджуючись тишею та нескінченною природою.

Після роботи я ходжу до спортзалу чи басейну, зустрічаюся з друзями, відвідую виставки та інші заходи. Записався на ударні та планую сколотити свою рок-групу.

Взяв у друга старий мотоцикл і із задоволенням копаюсь у ньому по кілька годин у гаражі. І ніхто, ніхто мене не смикає. Не дзвонить і не кричить, що терміново потрібно відвезти маму на дачу, а тата на ринок. Ніхто не вимагає грошей і при цьому бути вдома вже о п’ятій вечора.

Ніхто не їсть мозок чайною ложечкою, порівнюючи з чоловіками подруг, які і в ліжку гіганти, і мільйони в мішках додому приносять, і з дітьми примудряються сидіти.

Тільки зараз я зрозумів, що для всіх був зручним віслюком, який тільки віз. Нікому й справи не було до того, як я почуваюся, чого хочу і про що мрію. Вперше за всі ці роки я насолоджуюся життям та абсолютно щасливий!

А ось колишній дружині моє нове життя категорично не подобається. Вона навіть постаріла від злості. Думала, я страждатиму і проситиму її прийняти мене назад. А я, негідник такий, посмів радіти життю.

У неї життя після розлучення не налагодилося. Виявилося, що черги з принців, готових взяти її до свого казкового замку, немає й близько. Та й кому потрібна жінка середніх років із двома вже практично дорослими дітьми.

Ось і сидить колишня біля розбитого корита і, щоб помститись, розпускає про мене брудні чутки. Я, мовляв, мало не небезпечний мaніяк, від якого вона насилу втекла.

Місто у нас невелике, і всі її вигадки доходять до мене через спільних друзів. Все-таки за стільки років шлюбу встигли ми мати різні зв’язки і знайомства.

— А ти, виявляється, тиранив дружину. На мороз її в одному халаті виганяв, — з подивом якось сказав мені друг.

Я анітрохи не здивувався. Запитав, що колишня вийшла на тебе і вирішила розповісти всю правду про те, як ми жили. Товариш зніяковів. Так, каже.

Я його питаю, а ти сам подумай, чому моя колишня подружня зараз так намагається мене очорнити. Коли в неї все було добре, а я страждав, вона мовчала.

А коли я почав свободою насолоджуватися, вона раптом згадала роль мучениці. Друг задумався. Потім задумався і я.

Доведеться вживати заходів, щоб колишня перестала розпускати про мене плітки. Зрештою я маю право на захист своєї репутації. Я вже знаю, що ніяких гріхів за мною немає. А те, що колишня заздрить моєму щастю, її проблеми. Загалом, шукатиму юриста і збиратиму докази того, що екс-дружина на мене зводить наклеп.