Колишня дружина постійно вимагає грошей і закочує істерики моєму чоловікові. Через це наше сімейне життя на межі краху

У мене просто крик душі. Наробила дурниць, а зараз шкодую. Хоча, можливо, це і не дурниці були зовсім. Посудіть самі.

І в мене, і в мого чоловіка є діти від першого шлюбу. Моєму синові 8 років, а дітям чоловіка 6 і 11. Його діти зараз живуть разом із його колишньою дружиною. Із чоловіком ми познайомилися два роки тому. Минулого року ми одружилися.

З моїм колишнім чоловіком я майже не спілкуюся. Раз на місяць отримую від нього обговорену нами суму, яку я витрачаю на дитину, і два-три рази на місяць забирає сина до себе на вихідні. Я ніколи не вимагала від свого колишнього чоловіка ще якихось грошей, не влаштовувала істерик і не лізла постійно до нього з розпитуваннями, не заважала його особистому життю, як це робить колишня дружина мого нинішнього чоловіка. Вона просто не дає нам жити спокійно.

Чоловік перераховує їй частину грошей зі своєї зарплати щомісяця, сума набагато більша за ту, яку мій колишній перераховує на дитину мені. Мене це ніколи особливо не хвилювало, тим паче в неї двоє дітей, а в мене дитина одна, але їй весь час мало цих грошей. Найогидніше в цій ситуації те, що вона маніпулює чоловіком за допомогою дітей.

– Якщо ще грошей не даси, то дітей не побачиш! Мені потрібно платити за тренування, гуртки, у школі на ремонт збирають. Я одна все це оплачувати не збираюся! – волає вона йому в трубку.

А чоловік ведеться на всі її маніпуляції, дуже боїться, що вона позбавить його спілкування з дітьми. Ці істерики колишня дружина влаштовує йому телефоном практично щотижня.

Мене так зачіпає те, що він іде в неї на поводу. Адже її поведінка просто переходить усі межі! Я іноді навіть почуваюся просто зайвою.

Я намагалася спокійно розмовляти з чоловіком, донести до нього свої думки, але ми тільки сваримося через це.

– Я б ніколи не спілкувався з цією жінкою, якби не діти! Ти не розумієш – каже він.

Та як же не розумію, коли колишній чоловік мені самій платить аліменти вже понад п’ять років, але у мене навіть у думках немає дзвонити йому і влаштовувати істерики! Його колишня просто не хоче сама заробляти, сидить на шиї у мого чоловіка і у своїх батьків (вони з дітьми з ними живуть), а сама прикривається дітьми.

Адже всі ці істерики припиняться, щойно він хоч раз дасть їй відсіч, але він цього чомусь не робить.

Чоловік кожні вихідні проводить час із дітьми, вони іноді залишаються ночувати в нас, добре ладнають із моїм сином. Через постійні вимоги своєї колишньої дружини, вони майже безперервно спілкуються. Частіше через листування. Мені вже здається, що в мене око починає сіпатися щоразу, коли я бачу чоловіка з телефоном. Чоловік не бачить нічого такого.

– Нам же треба якось спілкуватися. У нас немає нічого спільного, але діти вимагають постійного спілкування – виправдовується він.

Адже діти кожні вихідні бачаться з батьком, можна розв’язувати їхні проблеми, звівши спілкування з колишньою дружиною до мінімуму, але чоловік вперто не сприймав мої прохання.

Якось раз після того, як я вкотре побачила, що він чатиться зі своєю колишньою, я просто не змогла стримати емоції. Висловила все, що в мене накипіло. Чоловік тоді пішов із дому, кілька днів жив у друга. Я дуже переживала, але потім ми все-таки помирилися. Я помітила, що він став рідше спілкуватися з колишньою дружиною, але її істерики та вимоги не припинилися.

Нещодавно в нас сталася найбільша сварка. Весь день ми з чоловіком провели тоді удвох, сина забрала моя мама, вона тоді скучила за онуком. Увечері я пішла до мами за ним, а дорогою додому ми з сином забігли в магазин.

У нас тоді були невеликі труднощі з грошима, чоловік щойно вийшов із лікарняного, а мені затримували зарплату на роботі. Ми купили необхідні продукти і прийшли додому. Я відразу помітила, що в чоловіка погіршився настрій, але не стала лізти до нього з розпитуваннями.

Тут я чую з сусідньої кімнати, що йому приходять повідомлення. Потім йому хтось подзвонив, він вийшов на балкон поговорити. Коли я увійшла в кімнату, чоловік зізнався, що дзвонила його колишня дружина. Знову істерила і вимагала грошей. Мене обурило те, що він їй їх одразу ж перевів, хоча в нас у самих цього місяця з грошима була дуже напружена ситуація.

Тобто, ми тепер будемо перебиватися тим, що є, а колишній він відмовити не може?

Не знаю, що найшло на мене в той момент, але мені стало так прикро, що я знову висловила все, що думаю. Тільки цього разу в дуже різкій формі. Мені справді стало так прикро від того, що чоловікові на нас просто плювати.

– Розберися спочатку зі своєю колишньою сім’єю, а тільки потім заводь нову! – сказала я і виставила його за двері.

Слово за слово, чоловік зібрав речі і пішов до друга. Уже майже тиждень удома не з’являється. Я тепер переживаю, що ми через цю сварку можемо розлучитися, а я цього дуже не хочу, люблю чоловіка. Я приймаю його дітей, як я вже сказала, вони ладнають із моїм сином, та й ми з ними теж спілкуємося нормально, але його колишня дружина мене просто морально вбиває.