Ірина з майбутнім чоловіком знайшла гаманець на вулиці, вона хотіла його повернути власнику, а чоловік забрав собі. Тоді Ірина не задумалась, що це був тривожний сигнал

В Ірини та Олег спочатку кохання було. Зізнання та обійми, плани на майбутнє, потім спільне життя почалося, і народилася дитина.

А потім  Олег пішов до іншої жінки. І забрав усі цінні речі, навіть мило – коробочку з ароматним милом. І мотузки, на яких сушили дитячу білизну. Ну, може, йому це стане в нагоді, вибачте за різкий жарт, але він погано пішов: підняв руку, і всіляко доводив, що дитина не його. Хоча копія тато це маля – зовні, сподіваюся, а не внутрішньо.

Олег ще багато чого зробив та робить – не хочу писати. Але мова ось про що: ще на зорі стосунків, у тумані кохання, на світанку пристрасті, поетично висловлюючись, це майбутнє подружжя знайшли гаманець. Товстеньке портмоне, набите грошима! Шкіряний гаманець, а в ньому гроші та документи на ім’я якогось старого – докірливо дідок дивився з фотографії!

І Ірина сказала, що гаманець треба віддати власнику. Він, мабуть, переживає та мучиться – стільки грошей втратив і всі документи! А майбутній чоловік засміявся від щастя і сказав, що це подарунок небес.

Він узяв собі гаманець. Тобто документи і сам гаманець викинув, а гроші взяв та й усе. І просто стрибав від радості! А майбутня дружина розгубилася і не знала, як вчинити. Вона ж любила Олега, не хотіла сваритися і бачити попередження не хотіла.

Так буває, коли любов затьмарює розум. Але тривожні знаки та попередження завжди є. Це не перешкоди – перешкоди, навпаки, можна подолати та зміцнити довіру та любов.

Це саме дзвіночки та сигнали, як червона лампочка на панелі або пищання датчика. Їх легко закрити долонькою, лампочки, або вуха заткнути, щоб не чути неприємний звук. Але тоді наслідки – це наша відповідальність. Нас попереджали.