Хотіла допомогти брату, а він кинув мені ключі та образився через спадщину

Життя навчило мене багатьом речам. Я багато працювала, тому чудово знаю, що таке гроші і як ними розпоряджатися, на відміну від мого молодшого брата. Прикро, але Василь з моменту закінчення школи довго ніде не затримувався. Алкоголь став для нього важливішим за все.

Наш батько з матір’ю розлучилися ще давно. Мені тоді було 7 років. Тато від нас пішов і вирішив залишити будинок мамі й нам. Через деякий час вона знайшла собі нового чоловіка.

Вітчим був прекрасною людиною, він нас багато чому навчив, завжди вмів вислухати та підтримати. Але трапилося нещастя. Нашого вітчима не стало. Мені тоді було 15 років. Від нього у моєї мами залишилася однокімнатна квартира в центрі, яку всі ці роки ми здавали.

Коли я повинна була їхати на навчання, тому ми вирішили обговорити, що робити з квартирою. У підсумку прийшли до того, що мама перепише її на мене – квартирка маленька, стара, але хоч не платити за гуртожиток, та й приватність якась буде. А будинок – буде брату, який обіцяв доглядати за мамою.

Але Василь незабаром виїхав і рідко з’являвся і то в основному, щоб грошей взяти «в борг» у мами або у мене.

Через 10 років не стало і мами.

Брат тут же почав вимагати собі будинок. За цей час поруч розширили дорогу, з’явилися магазини. Земля дуже виросла в ціні. Продавши ділянку з будинком можна було купити трикімнатну квартиру.

Знаючи, що брат спустить спадок дуже швидко, я наполягла на своїй частці. Думала – нехай буде наш спільний будинок, а брат може жити, може візьметься за розум. Але куди там …

Ми довго не могли поділити будинок і прийшли до висновку, що його слід продати та просто розділити за нього виторг. Коли це все обговорювалася, я мала на увазі, що займатися цим будемо ми разом. В результаті виявилося, що я одна готувала будинок для продажу, щоб він мав більш менш товарний вигляд.

Грошей не вистачало, брат не виділяв кошти взагалі й мені довелося взяти кредит. На отримані гроші я поміняла опалення, утеплила та пофарбувала фасад, поміняла електропроводку та відреставрувала дах. Клієнта знайшла також я. Фактично брат мені зовсім нічим не допомагав.

Оскільки все зробила я, я вирішила ці гроші не ділити, а просто придбала житло для себе і своєї сім’ї. Але залишити брата на вулиці теж неправильно, тому я сказала братові, що він може жити в моїй однокімнатній квартирі.

Він був незадоволений цією новиною. Я не робила це на шкоду йому і завжди бажала своєму братові тільки добра. У підсумку він просто кинув в мене ключі, вилаяв і пішов.

Відтоді він не з’являвся і я ніде з ним не зустрічалася. Хотіла подзвонити йому, але він змінив номер. Звичайно, живеться мені набагато легше, оскільки це був якийсь тягар для мене.

Але все-таки це мій брат і мені прикро, що так вийшло. Який би не був родич, він все ж найближча і найрідніша людина.