Геніальна порада старого японця для тих, хто втомився від життя

У 20 років жити погано – можна. У 30-35 людина все ще розбирається із собою, прогинається на догоду начальству, терпить недозволене ставлення тих, хто вищий за посадою чи старший. Але жити погано після 50 просто неприпустимо.

У цьому віці людина нарешті розуміє: усі хвороби від нервів. Позбавляється тих, хто несе за собою один негатив. Спілкується лише з однодумцями, із тими, хто готовий розділити її інтереси.

Берегти психіку від зовнішнього впливу потрібно так само ретельно, як організм від поганого повітря та води. Не відразу, але побічний ефект дасть про себе знати.

І ось, начебто, все влаштувалося. Людина міцно стоїть на ногах, не переживає про завтрашній день. Оточила себе лише тими, кому можна довіряти.

І раптом – втома, апатія та дратівливість. Від роботи можна втомитися. Але від неї можна відпочити. Але якщо млявість не минає, річ у іншому.

Одна з причин – біг замкненим колом.

Один старий японський мудрець сказав, що життя в одних і тих же декораціях, а особливо комунікації з одними і тими ж людьми, з ким ви говорите на ті самі теми, ведуть до того, що життя вам набридне.

У людей, як правило, галузевий підхід до дружби: багаті тягнуться до багатих, розумні до розумних, бізнесу цікавий бізнес. Ми уособлюємо себе з певним колом і вибираємо для спілкування людей у ​​рамках цього радіусу.

Або зовсім відмовляємося від контактів, воліючи обмежитися тісним колом знайомих та рідних, не більше 10 осіб. Ніхто не зіпсує настрій. Чудово ж!

Безперечно! Але й новою енергією вас ніхто не наповнить. А вона потрібна вашій душі не менше ніж вода для організму.

Позбавивши себе різноманітності, ви позбавите себе щастя. Адже неможливо читати одну книгу 10 років поспіль. Або безперервно дивитися один фільм. Або харчуватися виключно макаронами. Або шоколадним тортом. З року в рік.

Що робити?

Спершу відпочити. Відключивши телефон на три дн. Багато спати. Слухати улюблену музику. Сидіти у тиші.

А потім вирушити туди, де ви ніколи не були. В іншу країну, місто чи мікрорайон. І поговорити із тими, кого ви ніколи не знали. Подивіться життя їх очима. Дозвольте їм познайомити вас зі своїм світом.

Сидіти в одноманітності означає відвернутися від яскравої картини світу та споживати своєю душею та розумом те, що вам давно набридло, те, що ви давно переросли, харчуватися тим, що вам не цікаво. Одноманітність робить людину духовним жебраком.