Два друга дарували один одному подарунки на день народження, але один з них вирішив зекономити. В підсумку, їхня дружба закінчилась

Була така стара розповідь про двох друзів, які дарували один одному подарунки на день народження.

І один друг подарував другому подарунок дешевший, ніж отримав. Друг йому сорочку подарував, а той йому краватку.

Потім той, хто краватку отримав, подарував другу подарунок дешевший за краватку. Попільничку. І тоді той, хто отримав попільничку, подарував потім листівку. І все. Лише листівку за п’ятнадцять копійок. А потім друг йому на день народження подарував коробку сірників за копійку… Тоді цей, із сірниками подарованими, нічого не подарував другу на день народження. Нуль.

І на цьому дружба скінчилася. Багаторічна дружба. Було двоє друзів; жодного не лишилося. Нуль друзів.

У того, хто намагається взяти більше, а дати поменше, буде нуль друзів. Рано чи пізно і енергії буде нуль.

Енергією треба чесно обмінюватись. І навіть більше давати, ніж взяв. Тоді сили прибуватимуть. І будуть люди прибувати; а від відносин з людьми залежить наше становище у житті.

Заощадити на коханні, на дружбі, на найціннішому і найважливішому, – значить, позбавити себе енергії та підтримки. Заощадити на коханій людині, на другові, на дитині, на стареньких батьках – це у себе ж і відібрати. Схитрувати можна. Дати менше, ніж взяв. Або просто дати гірше, менше, ніж собі залишили. Можна, звісно. Але це неминуче призведе до нуля.

Обманюєш у результаті себе самого. Здається, вигідно дати поменше. Але й тобі дадуть менше: і люди, і світ. Все менше і менше отримуватимеш радості, здоров’я, сил, можливостей, любові та дружби.

Енергію заощадити неможливо. Нею можна лише обмінюватись, хоча ніхто точно не знає, що таке енергія.

І друзям, коханим, дітям, вихованцям треба давати краще. Вони – наша частина. Наше джерело. І порівнювати, дріб’язково економити, підраховувати крихти, відрізати менший шматочок – це шлях у нікуди. Шлях до втрати сил та радості. Краще дати більше та краще…