Дружина на мене образилася через комплімент її кращій подрузі. А я нічого такого не мав на увазі!

Відразу скажу – я дуже люблю свою дружину. За ті двадцять років, що ми разом, я ніколи їй не зраджував, навіть не думав і не планував.

Хоча не можу назвати наш шлюб якимось ідеальним. Думаю, він такий самий, як у більшості людей. Знаю, що моя дружина також не позбавлена ​​деяких недоліків. Але все це мене зовсім не бентежить!

Так, іноді не виходить утримати язика за зубами, і я можу ляпнути щось, про що потім сильно шкодуватиму.

І випадково вийшло так, що за короткий час концентрація цих “ляпів” досягла критичного максимуму. За що я поплатився.

Почалося все через Наталку – найкращу подругу моєї дружини.

Чесно сказати, я Наталю не дуже люблю. Так, вона весела та доброзичлива і з нею завжди є про що побалакати. Але все одно мені не дуже подобається її спосіб життя. Вона, на мій погляд, якась надто легковажна.

Наталка наша ровесниця, а за плечима у неї вже три розлучення та двоє дітей від різних шлюбів. І якраз, коли вона прийшла до нас в гості востаннє, розповідала, що закрутила роман із якимось двадцятирічним хлопчиком.

Це було цікаво, тому я дивився на Наталку з цікавістю і ставив різні питання.

– З тренажерного залу тепер не вилажу, – зітхнула Наталка.

Я засміявся і, не маючи на увазі жодного контексту, просто щоб підтримати розмову, запитав дружину:

– Катя, а ти в тренажерку записатися не хочеш?

Дружина в мене працює викладачем, і я якраз хотів закінчити цим жарт, мовляв, я передумав, не записуйся, а то теж почнеш мені зраджувати з якимсь студентом. Але не встиг…

– А що мені треба? – Якось дуже різко запитала у мене дружина. – Я поправилась чи що?

– Не слухай його, ти чудово виглядаєш, – одразу вклинилася Наталка.

– Та я взагалі нічого такого не мав на увазі, – почав виправдовуватися я, але подруга дружини мене знову перебила.

– А це називається “газлайтинг”, – додала вона. – Коли вдаєш, що не мав на увазі того, що сказав, і перекладаєш провину на жертву.

– Який ще газлайтинг? – не зрозумів я.

Тут Катя різко змінила тему розмови, але потім зрозумів, що вона мене образилася. Гаразд, за кілька днів ми про це забули. Принаймні я.

Другий такий випадок стався за кілька тижнів. Ми збиралися друзями, і Наталка вирішила познайомити нас зі своїм студентом. Я бачив, що вона дуже хвилюється, тому коли він відійшов убік, сказав:

– Не хвилюйся, ви чудово дивитесь. Ти виглядаєш як його ровесниця.

Наталка після цього весь залишок вечора сяяла, а ось моя дружина стала похмурішою за хмару.

І третій випадок трапився зовсім недавно. Я випадково зіткнувся з Наталкою в торговому центрі. Я чекав поки майстер полагодить мій наручний годинник, а в неї там були якісь свої справи. І ми просто вирішили випити по чашці кави. Посиділи буквально десять хвилин, побалакали ні про що і розійшлися.

А ввечері Катя влаштувала мені скандал.

– І як давно тобі подобається моя найкраща подруга? – запитала вона.

– Ти це про що взагалі? – не зрозумів я.

– Думаєш, я сліпа? – закричала дружина. – І фігура у неї чудова, ти око відірвати не можеш, а мені б у зал сходити. І виглядає вона як двадцятирічна дівчинка. А тепер ти з нею ще каву п’єш, а мені про це жодного слова.

– Так, я забув розповісти, що бачив її сьогодні, – відповів я. – Просто з голови вилетіло, не надав цьому значення. А решта все – це просто смішно. Я тебе люблю, ти в мене найкраща.

І тоді дружина вчинила, як роблять усі жінки. Сказала “я не ображаюся”, але при цьому продовжила поводитися так, що ображається. І ось я ніби й ні в чому не винен, але в той же час ніби мушу якось виправдовуватися не зрозумій за що!