Дружина хотіла розлучитися, але зрештою передумала. Тепер, коли я знаю причину, я сам подаю на розлучення

Коли три роки тому моя дружина вирішила, що хоче розлучитися, я цього зовсім не розумів. Ми чудово проводили час. У нас обох хороша робота, яка дозволяє нам відкладати гроші. Ми можемо купити все, що захочемо.

Ми разом виховуємо наших двох дочок. Дівчатка дуже важливі для нас. Тому заради них я намагався умовити Женю не розлучатися. Вона навіть не сказала мені справжньої причини. Вона сказала щось про те, що їй нудно у шлюбі, і вона нічого не відчуває. І тому вона хоче розлучитися.

Щоправда, протягом кількох довгих місяців у нас нічого не виходило. Вона віддалилася від мене і проводила багато часу поза домом. Тоді я й подумав, чи не замішаний тут інший чоловік.

Я заглушив в собі цю підозру. Я сказав собі, що Євгенія не така і ніколи б так зі мною не вчинила. Але я був дуже близьким до істини. Справжньою причиною розлучення був той самий чоловік, від якого вона збожеволіла.

Про розлучення ми говорили майже рік, перш ніж воно нарешті мало не відбулося. Женя, здавалося, прийшла до тями і відкликала свою заяву. Я відчув величезне полегшення і був радий, що ми залишимося разом. Вона почала частіше бувати вдома, і ми знову навчилися розмовляти разом. Криза пройшла, і я вірив, що це тільки зміцнить наші стосунки.

Але сьогодні знаю правду. На той час Євгенія зустрічалася з молодим чоловіком. Наша сусідка, відома пліткарка, розповіла мені більш ніж достатньо. Коли вони зустрічалися, хто був цей чоловік, але те, що він взагалі був у нас удома… Це найбільше вразило мене.

Я без вагань сказав все своїй дружині. Вона намагалася заперечувати це, але зрештою піддалася моєму тиску.

“Я хотіла розлучитися через нього, але він кинув мене…”, – зізналася вона. “Ти повинен пробачити мені. Я не знаю, що на мене найшло” – сказала вона, хитаючи головою.

Хоча минуло вже три роки, я не можу забути про це. Моя дружина була мені невірна. Це й досі звучить у моїй голові. Вона спала з іншим чоловіком, навіть у нашому домі. І вона хотіла піти від мене до нього.

Хіба з такою жінкою я маю продовжувати жити? Засипати поряд з нею і вдавати, що все в минулому? Ні, я не можу так вчинити. Навіть заради дівчаток, на жаль. Я твердо вирішив не спускати це з рук. Я більше не довіряю їй і можу очікувати, що вона зробить це знову. Тому тепер я проситиму про розлучення. Але цього разу ми доведемо справу до кінця.