Дружина брата шукає каверзу, тому що не розуміє, як я могла віддати йому спадщину без суперечок і судів

У дружини брата, мабуть, із сімейними стосунками все погано. Не з моїм братом, а з її родичами, батьками, дідусями. Тому що вона досі не може повірити, що я без скандалів, судів та погроз просто віддала братові спадщину. Досі шукає якусь каверзу в моєму вчинку.

А у нас все просто. Батьки і мене, і брата повністю забезпечили. Вони дали нам хорошу освіту, загалом, підготували нам майданчик для старту.

Ніхто не потребує, у всіх все добре. У брата сім’я, дружина та дві дочки. Вони два роки тому взяли іпотеку, тому що в одній кімнаті всім тулитися було б важко.

Я поки що живу одна, ось машину купила нещодавно. Хотілося б, звичайно, новішу, але поки що вона мені не світить.

Минулого року в нас померла тітка, сестра тата. У неї сім’ї не було, усі померли ще раніше, тож спадок відійшов татові.

Там було дві квартири та дача за містом. Все це майно знаходилося в іншому місті, пару годин їзди на машині.

Переїжджати ніхто не збирався, бо в нас і тут налагоджено все. У батьків є квартира, є затишна дача, де можна хоч цілий рік жити, тож спадщина їм не потрібна.

Тато нам із братом сказав, щоб ми самі вирішували, як з ним вчинити, бо татові цим займатися ліньки. Та й образити когось із нас він не хоче.

Ми з братом сіли, накинули різні варіанти, вирішили, що квартири треба продавати, як і дачу. Тому що надто складно здавати квартири в іншому місті.

Оскільки у брата іпотека, ми з ним домовилися, що я ні на що не претендую, він усі виручені гроші забирає собі та гасить свій кредит, щоб не платити кінські відсотки.

А сам брат на мій рахунок поступово переводитиме гроші у розмірі половини вартості всього цього майна. Так і я поступово назбираю на нову машину чи розширення квартири, і братові не доведеться ще двадцять років віддавати гроші з величезною переплатою банку.

Все вирішили на словах, тому що у нас із братом чудові стосунки, ми один одному довіряємо і я впевнена, що він мене не обдурить.

Батьки наше рішення сприйняли спокійно, операцію з продажу провернули досить швидко. І тільки братова дружина ніяк не заспокоїться. Вона шукала каверзу в нашому рішенні постійно, думала до останнього моменту, що я передумаю, або що я якось все переграю. Поки не отримала виписку з банку про закриття іпотеки, не вірила.

А зараз вона впевнена, що я тепер постійно буду з брата гроші тягнути, пригадуючи свою доброту. Хоча ми маємо обумовлену суму, яку брат поступово мені віддає, більше мені й не треба.

Але його дружина все ще підозрює якусь каверзу, шукає друге дно у всіх моїх словах і діях, тому що не вірить, що можна просто так віддати гроші, повірити на слово.

Мій брат жодного разу мене не підводив, не обманював. Кому ще вірити, якщо не сім’ї? Навіть шкода невістку. Важко, мабуть, постійно когось підозрювати та шукати скрізь обман.