Дочка з зятем вигнали мене з квартири

Мене з дитинства вчили, що сім’я – головне і своїм рідним зажди треба допомагати. Що рідні ніколи не підведуть і не зрадять.

Однак це сталось і зробила це не якась далека рідня, а мої власні діти.

Все почалося відразу після того як дочка вийшла заміж. Її хлопець мені подобався, він завжди був ввічливий і порядний. І начебто все йшло добре, але через рік у них почалися проблеми з роботою і вони попросили трохи пожити у мене. Природно, що я їм не відмовила, але при цьому дала умову, щоб хоч вони і відчували себе як вдома, але не нахабнішали. У перший час все також добре. Вони наполегливо працювали і, якщо могли, то допомагали мені по дому.

І я навіть не встигла помітити, що в такому «режимі» ми прожили півтора року. Час летів настільки непомітно, що відраховувати прожитий ними у мене час стало важко. Однак ще я не помітила того, що вони перестали допомагати мені по дому. І той факт, що роботи у них стало менше, я не помітила теж. А ось що я почала помічати, так це їхнє нахабство по відношенню до мене.

І спочатку все було не так погано, а лише обмежувалося нервами і невеликими сперечаннями. Це вже згодом на мене стали серйозно насідати і вимагати чогось неймовірного. Природно, що такий порядок мене не влаштовував і я вирішила їм висловитися про це. Відповідь також не змусив мене чекати, так як вони стали мені погрожувати, що викинуть мене з квартири, якщо я не перестану так себе вести.

Я їм не повірила, проте вони дійсно зробили це після півроку. Зараз я живу у подруги, а вони в моєму домі. Я намагалася звертатися в поліцію і суд, але це не допомогло. Адже вони обидва юристи і у них там зв’язки, та й знають вони про закони побільше мого. Їхні юристи мені відразу сказали, що я можу навіть не намагатися що-небудь зробити, так як половина квартири належить дочці. І як же так виходить? Мене зрадила моя власна дочка, яку я завжди підтримувала.

І з цим нічого не можна зробити, тому що правоохоронні органи куплені. Я навіть не уявляю як складеться моє життя далі, адже жити вічно у подруги я не зможу, а знайти роботу і купити нову квартиру в моєму віці вже недосяжна мета.