Дочка почала жити із чоловіком, а тепер він сидить у неї на шиї, працювати не хоче. Він навіть їй не чоловік, а вона його захищає і тягне на собі майже всі витрати
Моїй доньці просто жахливо не щастить з чоловіками. Вона й симпатична, струнка, розумна дівчина. мене прямо душа болить.
Ще у старших класах школи вона зустрічалася із хлопчиком. Він вихований, із пристойної родини, батьки дуже приємні та інтелігентні люди. Але, як і у більшості підлітків у цьому віці, характер у моєї дочки тоді був просто моторошний. Вона і зараз не подарунок, але тоді взагалі був якийсь жах. Саме через її характер, як я вважаю, вони й розлучилися.
Потім у дочки були стосунки з хлопчиком із її університету. Він навчався на старшому курсі. Мені він подобався, задаровував її квітами, подарунками, буквально носив на руках. Наскільки я знаю, він був із іншого міста, тут навчався та підробляв. На життя заробляв собі сам. Загалом, дуже позитивна молода людина.
– Чути про нього більше нічого не хочу! – заявила дочка одного разу.
З ним вони теж щось не поділили, розлучилися. Дочка подробиць не розповідала, але знову її щось не влаштувало у цьому хлопцеві.
Так і була одна майже до 28 років. У неї, звісно, були шанувальники. Дівчина вона, як я вже сказала, симпатична, цікава. Їй і квіти дарували, і додому проводжали, знаки уваги вона отримувала, але серйозних стосунків заводити не поспішала.
Згодом дочка стала розсудливою, зрозуміла, що потрібно знизити планку, але я не думала, що вона скотиться настільки низько.
Вся справа в її новому хлопцю. Доньці зараз, як я вже сказала, 29 років, а її чоловікові 35. Як на мене, зараз саме саме час заводити сім’ю і народжувати дітей, але її хлопець цього робити не поспішає. Вже понад рік вони у стосунках. Він має свою однокімнатну квартиру, як я зрозуміла, він отримав її у спадок. Раніше Роман був одружений, зараз він розлучений, дітей у нього немає, а знову створювати сім’ю він тепер не поспішає.
– Не хочу нікуди поспішати.
Дочка спершу чинила опір, але потім погодилася пожити з ним разом якийсь час. Я теж була проти, адже не одружені ще, але дочка сказала, що Роман по-іншому не хоче розвивати їхні стосунки. Зараз, звичайно, багато хто так живе, потім грає весілля, але у багатьох моїх знайомих був негативний досвід такого співжиття, тому ця ідея мені відразу не сподобалася.
Дочка прислухалася до мене, але зробила по-своєму. Вона зазначила своєму юнакові, що згодна жити з ним цивільним шлюбом не більше року, далі або заміж, або розходитися. Він був згоден на таку угоду.
У мене якось не вийшло подружитися з обранцем дочки. Ну, не сподобався мені цей чоловік з самого початку. про свої спостереження, але вона у відповідь лише рукою махнула.
Вона прожила разом трохи менше року, а потім сталася неприємність: Романа звільнили з роботи. Не знаю точно, що там була за ситуація, але моя дочка його підтримала, сказала, що може спокійно шукати нову роботу, а вона наразі відповідатиме за фінанси.
– Він роботи втратив, переживає, зараз не час нагадувати про це – сказала мені дочка, коли я запитала її про те, чи думають вони одружитися.
Сам Роман навіть і не говорив про весілля. Я сумніваюся, що він пам’ятав про їхню домовленість взагалі. Йому добре: жінка готує вдома, пере, прибирає, а тепер ще й забезпечує.
До речі про забезпечення. Нині Роман уже більше двох місяців не працює, перебивається якимись підробітками. Якщо раніше дочка часто розповідала, що вони ходять у кіно, кафе, купують якісь речі, то зараз скаржиться, що заробітку її чоловіка тепер вистачає лише на оплату комунальних послуг та обслуговування його автомобіля. На продукти вони або скидаються, або він просить, щоб дочка все сплатила за свої гроші. Ні про які розваги, подарунки та інші дрібниці навіть не йдеться.
– Ну, так далі теж не можна, – сказала я і додала, щоб дочка якось вплинула на Романа, хай іде влаштовується хоч кудись на роботу. его, що він не збирається працювати будь-де.
– Я працюватиму тільки за фахом. Усі ці таксисти, кур’єри, рознощики піци – це не про мене, – каже він.
Дочка йому потурає. Говорить, що любляча жінка зобов’язана підтримувати чоловіка, а я просто обурена. Маніпулятор, звісно, ще той. Адже він їй навіть не чоловік!
Де таке бачено, щоб чоловік сидів у жінки на шиї? У мене пряме серце через неї болить. Стільки її порядних хлопців доглядало, всіх відшила. Тепер намалювався цей ледар, працювати не хоче, а він його містить. Розумію, у всіх бувають тимчасові труднощі, але чоловік має утримувати сім’ю!
– Мамо, не лізь, ми самі розберемося. У нас все добре – каже мені дочка щоразу, коли я починаю замовляти на цю тему.
Та що ж тут хорошого, коли чоловік сидить удома і грошей майже не приносить? Доньку просто використовують!
Дочку свою також не розумію. Намагалася поговорити з цим мужиком, але все без толку. У мене навіть закралася думка, що він навмисне з роботи пішов, щоб у дочки на шиї сидіти. При бажані вже давно б хоч щось собі знайшов, бо сидить удома на всьому готовому, цілими днями в комп’ютерні ігри грає, а дочка працює. Коли з нею поговорити намагаюся, вона одразу на його бік встає, захищає його, ображається на мене. Жахливо переживаю за свою дитину, не знаю, як їй очі розплющити.