Давно треба було розлучатися з чоловіком, а я все боялася залишитись сама. Тепер розумію, скільки радостей я себе позбавила

Ми прожили із колишнім чоловіком разом 6 років. І я навіть не розуміла, який він марнотрат. Зараз мої рахунки за комунальними платежами навіть не вдвічі, а втричі менші, ніж були раніше.

Пояснюється все дуже просто. Я виросла у приватному будинку, де не було центральної каналізації. Щоб вигрібна яма швидко не заповнювалася, мене батьки привчили економити воду – поки я милюсь, воду відключаю.

Генадій ж включав душ на повну потужність і вода текла безперервно! Він не вважав за потрібне думати про екологію і наш бюджет. Ще й вся ванна кімната була залита водою.

Їм я небагато, і віддаю перевагу овочам, злакам і фруктам. У наш час вони хоч і не дешеві, але дуже корисні. Колишній чоловік щодня просив приготувати м’ясо!

Моя зарплата менша за Геніну в 2,5 рази. При цьому у нього завжди не вистачало грошей. Попрошу оплатити квитанції комуналки – казав, що зараз нема чим платити. Просила купити мої улюблені цукерки – та сама відповідь. Навіть квіточки не подарував за стільки років!

Ми одразу домовилися, що бюджет об’єднувати не будемо. Так було простіше для Генадія і тепер я розумію, чому.

Куди він спускав пристойну зарплатню, я й досі не знаю. Але за продукти та за житло платила здебільшого я. Іноді колишній чоловік міг знайти копійку, щоб купити їжу. Знову ж таки, розрахунок у нього був тільки на себе.

За моєї скромної зарплати особливо не розгуляєшся, але зараз, живучи одна, я розумію, що мені багато чого й не треба! Я тепер плачу тільки за себе та свою їжу, яку вибираю сама.

Щоправда, витрати мої збільшились в одному пункті. Я почала більше витрачати на свої захоплення. Раніше мені не вистачало часу займатися плаванням та відвідувати художні заняття.

Малюю я з дитинства дуже добре, ходила на курси образотворчого мистецтва. У дорослому житті не залишалося часу на хобі. Тепер я тричі на тиждень плаваю в басейні і двічі ходжу на улюблені хобі! Мені зовсім не шкода коштів на те, що приносить мені стільки щастя та позитиву!

До зустрічі з Геною я багато гуляла містом. Особливо любила його історичну частину, де дуже багато старовинних будівель. Друзі з цікавістю мені складали компанію.

Одному чоловікові було нудно дивитися на руїни та “безглуздий мотлох”, як він це називав! Він більше любив подорожувати, але скрізь знаходив лише бари та набережні з катерами.

Приїжджаючи в іншу країну, мені завжди було важливо познайомитися на власні очі з місцевою культурою, потрогати історію, так би мовити, відвідавши музеї та пам’ятки.

Але з Геною це було неможливо – він увесь час нив, що йому нудно і взагалі, про культуру та історію можна в інтернеті почитати.

Ми розлучилися півроку тому, і я зробила собі висновок. Краще жити на самоті, ніж з людиною, яка має зовсім інші цінності та уявлення про комфорт.

Два тижні тому я взяла до свого дому дворове кошеня. Я відвезла його до ветклініки, підлікувала, виходила і тепер купаюся в його увазі. Маркіз чекає на мене з роботи, грається і мурчить.

Комусь здасться комічним, але я провела паралелі між колишнім чоловіком та котом. За обома доводиться прибирати, годувати, іноді вигулювати, але віддача цих двох істот абсолютно різна!

Маркіз мене огортає увагою, ласкою та теплотою, а колишній чоловік лише псував настрій і сковував мою свободу. Ще й тринькав мою зарплату.

Мені вже трохи за 40, і один котик уже є. Жарти про 40 кішок стають для мене реалістичними і знаєте що? Вони вже не є такими смішними та абсурдними, як раніше.

Одне знаю точно: на серйозні стосунки я ще довго не підпишуся. Радітиму життю в компанії Маркіза і дорогих друзів, які завжди підтримають мої захоплення.