– Давай розлучимося, але я в тебе поживу, поки на іпотеку збиратиму, – запропонував мені чоловік

Півроку тому я почала відчувати, що в наших стосунках з чоловіком щось йде не так. Ми не билися, не били посуд, він не йшов на ніч кудись, але почуття не обдуриш.

Якщо раніше ми проводили багато часу разом, намагалися виділяти на спілкування один з одним будь-яку зайву хвилинку, то тепер цього не було. Чоловік став відмовлятися справами, спати лягав або раніше, або пізніше. На мої пропозиції щось подивитись разом чи кудись сходити завжди знаходив відмовки.

Мама, з якою я поділилася своїми спостереженнями, лише знизала плечима і сказала, що це нормально. Порив першого кохання та пристрасті закінчився, пішла рутина.  Але я відчувала, що це щось інше, тому що ми з чоловіком чотири роки жили до весілля та ще три у шлюбі. Перша закоханість закінчилася вже давно.

Спочатку я почала шукати причини в собі. Може, я стала якоюсь нав’язливою і нецікавою, може, я подypнішала. Почала намагатися якось урізноманітнити наше життя. Свій стиль змінила, щоб привернути увагу чоловіка, почала готувати якісь незвичайні страви, загалом, лізла зі шкіри, щоб якось виправити ситуацію.

Але жодних змін на краще видно не було. Все така ж ввічлива відстороненість, до якої дуже складно причепитися.

Вирішивши, що думати я можу собі все, що завгодно, я вивела чоловіка на серйозну розмову. Він не став ходити навкруги, а відразу сказав, що почуття до мене в нього пройшли.

– До нас новенька прийшла на роботу, я відчув до неї інтерес, хоча після нашого з тобою знайомства такого не було. Подумав, розклав по поличках свої почуття і зрозумів, що тебе більше не люблю, – легко розповів мені чоловік.

Для нього все було просто, а для мене пролунало, як грім серед ясного неба. Тому що в моїх почуттях до чоловіка нічого не змінилося, я його все ще люблю. Але й тримати біля себе людину, яка вже заглядається на інших жінок, я не хочу, не на смітнику себе знайшла. Вирішила дізнатись у чоловіка, що він планує робити далі.

– Давай розлучимося, але я в тебе поживу, поки на іпотеку збиратиму, – запропонував чоловік. Потім додав, що ми ж не чужі один одному люди.

Для мене був просто вечір одкровень. Мене розлюбили, хочуть розлучитися, але далі користуватися моєю житлоплощею. Вечір вдався.

Я взяла тайм-аут, тому що надто багато інформації навалилося. Вирішила виговоритися мамі, просто щоб у собі не тримати цей тягар.

– А ти погоджуйся. Може, вийде назад завоювати його кохання, потім просто знову розпишетесь, – порадила мені мама.

Я не буду нічого завойовувати, тому що я не винна в ситуації, що склалася. І жити з колишнім чоловіком в одній квартирі, щодня божеволіючи від ревнощів, бачачи його, ділячи з ним кухню, я теж не збираюся.

Чоловіку дала тиждень на пошуки житла, на розлучення я сама подала. Чоловік засмутився, що мене не влаштував його план, навіть намагався тиснути на мою любов до нього і на жаль, мовляв, йти йому нікуди.

Нехай іде до тієї новенької, що розплющила йому очі. Мені хочеться пережити цей жахливий досвід одній, а колишнього навіть бачити не хочу.