Чому жити в багатстві так само погано, як жити у злиднях: геніальна цитата Ніцше

Мій друг про всяк випадок підрахував скільки йому треба грошей в місяць, щоб бути щасливим. Йому потрібно 2 тисячі доларів на місяць. І щоб ще 40 тисяч у загашнику лежало.

Я десь читала, що коли людині вистачає на життя, вона створює фінансовий запас та кидає роботу. А без діла їй нудно жити, сенс вставати вранці втрачається…

Жінка на ім’я Ольга почала дуже добре заробляти. Зірки так зійшлися: її професія стала дуже затребуваною.

Думаєте, сім’я почала жити краще? На перший погляд – так. Переїхали зі старого будинку до нового, причепурилися, з’їздили на курорт. А потім усі посварилися і пересварилися. Чоловік запідозрив Ольгу у синдромі переваги. І ще жадібною назвав, коли вона відмовилася купити йому модну машину.

Діти ображалися, що їм подарували не ту модель телефону (адже мама може собі дозволити і ту саму), а свекруха перестала розмовляти, бо своїй рідній матері Ольга гроші на лікування та ремонт у квартирі дала, а їй – не дала.

Ольга взяла найкращу подругу та махнула з нею до моря на 5 днів. А там весь час знемагала: за цю суму сервіс міг би бути і кращим. І подруга могла б хоч морозивом пригостити, раз вона взяла на себе всі витрати на переліт і проживання.

Усі миттєво стали ворогами один одному. Без грошей живеться погано. А з грошима – ще гірше.

У фільмі Рідлі Скотта “Будинок Гуччі” скривджена дружина замовляє кілерам свого чоловіка – “та не діставайся ж ти нікому”. Мотив – гроші. Занадто великі гроші. Вона не могла дозволити, щоб вони втекли до іншої кишені.

Великі гроші, – вважають мудреці та філософи, – не удача, а кара. Одиниці можуть ними володіти та розпоряджатися. Одні, як цар кощій, над золотом чахнуть. Інші витрачають усе до копійки, поки не опиняться біля розбитого корита.

У нашій країні кожен другий хлопчик мріє стати олігархом чи чиновником, щоб робити мало, а отримувати багато. Але той, хто має багато, змушений жити в постійному стресі:

Паряться олігархи в лазні. Один із них, господар будинку, схговорить: “Я здається сейф забув закрити, зараз повернуся”.

Один з гостей морщиться і махає рукою: “Не сіпайся! Хто в тебе гроші з сейфа вкраде? Ми ж всі тут сидимо”.

Життя добре тоді, коли ніхто не будує проти тебе підступи, не збирається зіштовхнути тебе вниз з вершини і ти сам лягаєш спати з чистою совістю. Коли можеш ходити містом без охорони. Коли можеш вимкнути телефон на всі вихідні.

Тим, у кого грошей немає, здається, що капітал – це вічний відпочинок, найкращі готелі та найкрасивіші жінки. А ті, хто має гроші, розуміють: це стрес, страх і тривоги.

Майно робить людину незалежнішою і вільнішою лише до певної міри; ще крок – і майно стає паном, а власник – рабом.

Як раб, повинен він віддавати йому свій час, свої думки, повинен мати певні зв’язки, бути пригводженим до певного місця, і все це, можливо, проти свого внутрішнього і найбільш істотного бажання.