– Чому я повинна знімати кімнату на свої гроші? Це ваша ідея була, щоб ми їхали з вами.

Лесі 26 років, вона вже 7 років одружена з коханим чоловіком. Їх дочці 5 років.  В житті Лесі все склалося майже ідеально. Є своє власна велика квартира в хорошому районі, яка  перейшла до неї у спадок, коли їй було 18 років.  Є робота і в неї, і в чоловіка, зарплати не величезні, але на пристойне життя сім’ї цілком вистачає.

Минулого року вони здійснили  свою давню мрію: купили машину з салону, на яку довго збирали. Все було б прекрасно, але у чоловіка є мама і молодша сестра, які постійно їм заздрять.

Зовиці 19 років. Всі вуха прожужжала, що їй би свою квартиру, інакше заміж вона не вийде, не візьмуть. Свекруха постійно твердить, що ми шикуємо, машину купили нову, а могли б і її доньці допомогти з приданим. Мама чоловіка ще працює, і, до речі, непогано заробляє, займаючи керівну посаду. Ірина, зовиця, вчиться в коледжі, інститут вона не потягнула через занадто слабких знань.

Майже одразу після покупки автомобіля, Лесі на роботі видали шикарну премію. Просто непристойні для них гроші, які звалилися на голову дуже несподівано. Начальник до останнього дня тримав у секреті, що за підсумками минулого року він вирішив всіх добряче заохотити.

Леся з Олегом дуже зраділи. Кредитів немає, іпотеки немає, є машина. Вони вирішили поїхати на море. Вирішити їхати на машині – так дешевше, ніж три квитки на потязі. Водити обоє вміють, а дочка, хоч і маленька, але на задньому сидінні їй буде затишно і просторо, вона зможе навіть поспати в дорозі.

Почали готуватися до поїздки. У магазині, де Леся вибирала собі та дочці купальники, вона випадково зіткнулася з сестрою чоловіка. Ірина поцікавилася: навіщо обновки? Довелося відповісти.

Вечері до них в гості прийшли свекруха і зовиця. З тортиком, чого від них ніколи було не дочекатися.

– Ви на море зібралися? Візьміть нас! – почала просити Ірина, – я як раз на канікулах, мама у відпустку йде. Ви ж на машині поїдете, як раз ми доречно помістимось.

На заперечення про те, що більше доби в дорозі на задньому сидінні автомобіля втрьох їхати для дочки буде важкувато, свекруха запропонувала:

– А відправ дочку до своєї матері. Навіщо їй на море? Маленька ще.

Ага, правда, навіщо дитині на море, нехай в місті сидить, поки свекруха з зовицею замість неї відпочивати поїдуть. Дочка почула і тут же розревілася. Олег заспокоїв дочку, запевнивши, що вона головна і без неї на море не поїдуть. На поїзді свекруха з зовицею їхати відмовилися: дорого, ми, мовляв, краще на бензин скинемося.

Зі скрипом Леся погодилася, тільки  поставила умову: за житло, їжу і розваги свекруха з донькою платять самі. У нас просто не вистачить грошей ще на двох дорослих людей. Вони запевнили, що зрозуміло, знімуть на двох кімнату, заважати не будуть, розважатися будуть самі, тільки довезіть.

У призначений день, заїхали за родичками чоловіка і рушили в путь. Перші дзвіночки пролунали ще в дорозі.

– Я хочу на переднє сидіння, – заявила мама чоловіка, я старша за всіх, мені тут важко, тісно і дівчинка совається весь час.

Довелося Лесі поступитися  місцем. Потім вона змінила Олега за кермом, а сам чоловік перемістився до доньки й сестри назад. Говорити, що відпочити там він так і не зміг, з його майже двометровим ростом, було б зайвим. З горем навпіл, з вередуючою через тісноту дитиною, вони дісталися до місця.

Кімнату Леся з Олегом замовили заздалегідь. Свекруха заявила, що їй дуже дорого. Леся психанула і сказала до чоловіка, що він може продовжувати шукати більш дешеві варіанти, а вона з дочкою залишимося тут.

Через годину вони повернулися. Всі разом. Виявилося, що грошей для знімання житла свекруха з зовицею не мали. При цьому свекруха почала кричати на Лесю:

– Ви нас на відпочинок запросили, ви повинні все оплатити! Чому я повинна знімати кімнату на свої гроші? Це ваша ідея була, щоб ми їхали з вами.

Олег від такого нахабства впав у ступор.  Леся знала, що таке може статися, тому просто дістала диктофон і включила запис того, як вони домовляємося, що за проживання та харчування свекруха з зовицею платять самі.

– Ах ти ще й на диктофон все записуєш, сину, у тебе жахлива дружина! Вона меркантильна і жадібна. Негайно шукай варіанти проживання для нас усіх, можна і дешевше зняти житло, подалі від моря, але на всіх.

– Мамо, тобі не здається, що це вже занадто? – заперечив Олег, – ви напросилися їхати з нами, завдавши нам чимало незручностей, ви обіцяли скинутися на бензин, але успішно забули про це, а тепер моя дитина буде їздити на море дві години в один кінець? Ви так відпочивати збиралися? Ліза теж сказала, що жертвувати своїм комфортом вона не має наміру.

Тоді свекруха зажадала негайно відвезти їх назад додому, а потім самим повернутися і відпочивати, раз вони такі жадібні й не хочуть їм все оплачувати.

– Нормально, так? Тобто внучка повинна подолати ще 4 дні в дорозі, щоб побачити море?

Олег вирішив інакше, він відвіз маму і сестру на вокзал, насилу він взяв їм квитки на бічні полиці в різних вагонах. На крики свекрухи й сестри, що вони хочуть відпочивати, Олег просто сказав, що вони можуть залишатися прямо тут, на вокзалі, але ні копійки зайвої більше він їм виділити не може.

– У нас все розраховано було, нам і так довелося вже відпочинок скоротити через покупки квитків для вас.

З прокльонами та сльозами вони занурилися в поїзд. Олег з сім’єю нормально відпочили, а після приїзду виявили, що їх замок заліплений чимось твердим, а двері у квартиру забруднені смолою. От не полінувалися ж десь її знайти!

Свекруха ж розповіла всій рідні, що вони покликали їх на відпочинок і кинули без грошей на вокзалі. Рік з сином та невісткою свекруха і зовиця не спілкувалися, навіть внучку з Днем народження не вітали. А недавно знову дзвонили, питали, чи не збираємося ми на море, а то вони грошей накопичили й хочуть поїхати з нами.

– Так,- сказав Олег, – збираємося, через тиждень. Але взяти з собою не можемо. Просто летимо на літаку в Болгарію.

На це їм трьом рідна мати чоловіка  побажала не приземлитися.