Чому втрата документів може бути тривожною ознакою і так важливо їх не губити

Найтривожніша втрата – втрата документів. У всіх сенсах. Наслідки завжди вкрай неприємні – маса клопоту, щоб документи відновити. Багато витрат: час, гроші, нерви. Але у втраті документів є ще й глибинний тривожний зміст. Психоаналіз стверджує, що втрата відбувається недарма. Є причина, яку ми не розуміємо.

Ну, хто хоче свідомо втрачати паспорт, наприклад? Однак у дитинстві багато хто “втрачав” щоденник, коли не хотів батькам показувати погані оцінки та зауваження. Зрозуміло, що щоденник спеціально ховали. Але зображували втрату. І зі втратою документів буває так само.

Найнешкідливіший сенс – ви не хочете щось робити. А справа залежить від цього документа. Тож одна дівчина втратила паспорт, коли треба було летіти до батьків. І не змогла відлетіти! Треба сказати, що батьки були проти її стосунків із нареченим. Дуже давили. Вони завжди давили. Наказували та наказували. Застосовували шантаж. Погрожували своєю передчасною смертю, якщо дівчина чинила опір…

У неї сил опиратися не було. А сили втратити паспорт – були. Хоча вона не навмисне втратила документ прямо перед вильотом. Дівчина в результаті самовільно вийшла заміж за прекрасну людину, яку так не любили її батьки. Але вони будь-кого не злюбили б. І вони дуже залежали від грошей, які надсилала їм дочка…

А в іншому випадку втрата паспорта уберегла жінку від небезпечного злочинця. Потім з’ясувалося, що ця людина займалася обманом довірливих “наречених”. Жінка так мріяла зустрітися з коханим, вона півроку листувалась, купила квитки, вбрання, купу грошей витратила на салони краси… І не відлетіла! А злочинця незабаром викрили.

Або чоловік втратив паспорт, не отримав кредит. А потім так радів, – він не припустився величезної помилки. Не вклав гроші в обманний проект.

Але бувають інші причини. Я поділюся спостереженнями з довгої своєї практики.

Важливі документи, що засвідчують особу, втрачали перед відходом із цього світу. Спочатку відбувалася втрата паспорта чи інших особистих документів. А потім траплялася аварія, нещасний випадок, тяжка хвороба… Наче людина наперед рвала зв’язки з життям. Статистики немає, – є особисті спостереження.

Паспорт треба берегти. Як зіницю ока – у повному розумінні слова. Це не просто важливий документ, це підтвердження нашого існування. “Беспаспортний” – раніше означало “волоцюга”, “ізгой”, тобто людина поза суспільством, яка не має прав. Без паспорта людина перетворювалася на “ніщо”.

Іноді людина втрачає документи, ніби передчуючи свій відхід, навіть якщо мова про раптові події на кшталт аварії. Дослідження вчених дозволили припустити, що людина передчує свою смерть невідомим чином.

Можливо, втрата документів – тривожний сигнал. Можливо, це застереження?

Документ – наш “слід”, “відбиток” нашої особистості, підтвердження нашого існування. Зазвичай ми з увагою ставимося до документів – втратити їх можна лише за порушення уваги. Щось дуже не так з нами, ось на що слід звернути увагу.

Навмисне ж псування документів – не лише злочин, це прояв аутоагресії. Ненависть до себе, бажання “не бути”, навіть якщо відбувається таке із хуліганських спонукань.

Якщо ж документи втратилися без нашої найменшої вини, скажімо, внаслідок стихійного лиха, треба якнайшвидше їх відновлювати. Це ще доказ нашого бажання жити. Бути. Існувати. Влитися у соціум. Бути з іншими людьми.

Зараз треба особливо уважно ставитись до документів. Потрібно енергійно та своєчасно оформлювати документи. Хороші обкладинки можна купити для них. Теки. Розсортувати. Покласти у безпечне місце. Символічно це означає впорядкування та увага. Бережний самозахист. І декларація про місце у суспільстві..