Чому варто перестати жалітися та використовувати негативні займенники – вони віщують позбавлення та втрати

Людина дивиться в холодильник, набитий їжею. І каже: “їсти зовсім нічого!”. Дивиться в наповнену одягом шафу і каже: “Мені нема чого надіти!”. “Мені нікуди поїхати! Курорти, до яких я звикла, такі дорогі!”, – так кажуть, з презирством відкидаючи скромну подорож…

Нема з ким спілкуватися, нікуди йти, нічого доброго, – так часто каже людина ці слова. Ці негативні займенники вимовляє, хоча має так багато!

У красивому парку дівчина примхливо говорила: “Тут зовсім нема чого фотографувати!”.

Це дарма вони так кажуть. Даремно перетворюють те, що мають, на ніщо. Тому що можна потрапити в часи, коли справді нема чого надіти чи поїсти. І не буде з ким спілкуватися. І хорошого нічого не лишиться.

Коли надто часто ці слова говорять, то наближаються інші часи в житті людини. Часи втрат та гірких жалю про минуле. І краще не казати так. Та інших зупиняти. Негативні займенники – небезпечна штука.