Чому сучасні діти не хочуть вчитися, не слухають і не шанують своїх батьків
Можливо, вам пощастило і у вашій сімʼї панують мир та повага. Але я бачу безліч сімей, де батьки є рабами, волами, які тягнуть на собі лямку роботи та домашніх обов’язків.
А зверху, на горбу, їдуть царьки – розпещені діти. Вимагають багато чого, але зайвий раз дякую не скажуть.
Якщо ви видний бізнесмен, з яким із запобігливим виглядом вітаються сусіди, то підліток вас поважатиме. А якщо ви простий службовець, то й поважати вас “нема за що”.
Ви не збагнули сенсу життя, не вибили для сім’ї місце під сонцем. От і сидіть в тіні, мовчки. Поважати вас нема за що. То що?
Я, звичайно, розумію, що в нас культ матеріальних цінностей, але хіба той факт, що дитина сита, одягнена і взута протягом усього свого життя не заслуговує хоча б на мінімальну повагу? Хіба забезпечувати сім’ю, не кидаючи її напризволяще – це така нікчемна справа? Зовсім ні.
І завжди знайдеться той, хто багатший за нас. У кого різносоли на столі та купюри більші у сейфах.
Авторитет старших, і справді, з кожним роком все тьмяніше і тьмяніше. Хто у цьому винен і що робити?
І що найцікавіше – молодь сучасна мало собою що являє. Вони не хочуть працювати, бо платять копійки. Вони заявляють, що життя треба витрачати на яскраві враження. І працювати не збираються. А тільки наполеглива праця, реалізація своїх можливостей і робить людину людиною. Показує, на що вона здатна.
Діставати з холодильника продукти, куплені кимось іншим, багато розуму не треба. Але навіщо поводитися так, немов батьки – це відпрацьований матеріал, яким можна нехтувати?
Чому в нашій країні поважають лише мільйонерів, а інших вважають невдахами?
Можливо, батьки самі винні: підносять свою дитину на п’єдестал, нехтують своїми інтересами, заради того, щоб дитині було добре. А потім результат – з повного непослуху та неповаги.
Бачу багато сучасних фільмів із сюжетами, в яких діти кричать на своїх батьків. Вони не бояться напиватися чи кидати ВНЗ. Навіщо таке знімати та рухати у маси? Зніміть краще, як діти беруть господарювання на себе і пакети з магазину приносять. Може хтось почне несвідомо це копіювати.
Знімайте фільми про те, як діти переймають професію батька чи матері та стають ще успішнішими, ніж їхні предки. Знімайте фільми про те, як підлітки просять поради у своїх бабусь та дідусів.
Чи час так швидко рухається вперед, що старше покоління не встигає щось збагнути? І все, чого вони варті, це щоб від них відмахнулися і попросили не заважати жити?
Психологи пишуть, що дітей не можна навчити любити, поважати та піклуватися. Вони можуть лише переймати досвід, традиції та спосіб життя. Якщо вони ростуть у сім’ї, де батьки цінують бабусь та дідусів, то все буде ОК. І навпаки.
І виходить, що той, хто сьогодні скаржиться на відсутність любові та поваги з боку дітей, так само свого часу поводився з власними батьками? Помічали такий взаємозв’язок?