Чому не треба показувати, якщо вас зачепили за живе

Якщо вас піддають нападкам і намагаються вразити глузуваннями, образами, наклепами, не показуйте, що вас зачепили за живе. Поранили у хворе місце.

• Не доставляйте ворогам радість.
• Не виявляйте «слабке місце». Туди потім і будуть завдавати ударів.
• Не турбуйте своїх прихильників слабкістю. Сильному охоче надають підтримку. І залишаються із ним.

Це мудрість Стародавнього Китaю. Одного разу ворог пустив стрілу з лука в хороброго полководця. І потрапив просто в гpyди! І зліо зареготав, його дружки теж зраділи. Спершу.

Бо відважний полководець схопився не за груди, а за п’яту. Усі зрозуміли, що нічого особливого не сталося. Відстань була великою, лиходії нічого не бачили до ладу в сум’ятті. І розчаровано відступили.

А полководець, слабкий і блідий, доїхав до свого намету і впав. Лікарі кинулися на допомогу. Перев’язали рану. А потім хоробрий воїн підвівся і обійшов увесь табір, показуючи, що з ним усе гаразд. Хоча це було не так.

Соратники заспокоїлися та наснагилися. А зрадники побоялися зрадити. І полководець виграв бій.

Під час злих нападок, коли намагаються поранити вас своїми словами чи діяннями, не показуйте, що вороги потрапили. Тому що в це місце і будуть завдавати ударів. По ньому і битимуть.

Це мудрість, що зміцнює. Не показуйте виду, що у вас потрапили знущанням чи наклепом. Наберіться сил і терпіння. Тоді зможете перемогти. Так зробила тисячі років тому велика людина, яка зналася на боротьбі. І у перемозі.