Чому фраза “Треба вкласти все в дитину!” – є абсолютно правильною. Пояснення від психолога

“Треба вкласти все в дитину!”, – це абсолютно правильно. Діти – сенс нашого життя, діти та онуки. І правнуки, якщо пощастить дожити.

І треба все краще віддавати дітям, вкладати у них все, що маємо. Але є дуже важливе: а що ми маємо? Що ми можемо вкласти? Що ми маємо? Щоби щось вкласти, треба щось мати.

Порожня, виснажена, нерозвинена людина що може дати? Дуже мало. Йому просто нема чого дати. Навіть любов має втілюватися в чомусь: казки розповідати. Потрібно знати казки. Грати у цікаві розумні ігри. Давати увагу та тепло, приділяти час, чи є така можливість? Розвивати, навчати, купувати іграшки та книжки, займатися фізкультурою, знайомити з навколишнім світом, – це доступно тим, хто має можливості.

І тому треба багатіти духовно та розумово. І матеріально. Збільшувати свої можливості. Самому розвиватись. Читати, вчитися, дізнаватися про нове.

Добре виглядати. Ми ж передаємо дитині особистий приклад! Треба бути красивим, одягатися чисто та красиво. Стежити за зовнішністю.

Намагатися заробити. Бідність не порок. Але купити дитині хороше, сплатити хороше ми можемо, якщо ми маємо кошти.

Своє здоров’я треба зміцнювати. Здоровий батько може більше дати дитині.

І свій настрій підвищуватиме. Радувати себе! Це добре і правильно – адже свій стан ми транслюємо дитині. Ділимося з ним добрим!

Харчуватись треба добре, правильно. Від цього залежить настрій і здоров’я, чи не так?

Відпочивати треба. Щоб заповнити запас сил, якими ми маємо дитину.

Тому дуже важливо наповнювати себе добрим, нарощувати свій ресурс, вкладатися і в себе також; наповнювати ємність, з якої щедро черпаємо та віддаємо дітям.

Дбати треба про себе. Добре до себе ставитись. Тому що ви – мати, що годує, навіть якщо ви бабуся або батько. Або відповідальний керівник. Такий ваш символічний образ. І хороша, відповідальна людина має змушувати себе «наповнювати засіки» – заради дітей. Нагадувати собі про це.

Адже дати дітям ми можемо те, що маємо.

І іншим людям ми можемо щедро і щиро давати хороше! Але тільки тоді, коли воно маємо…

І це не лише про дітей. Це про світ загалом; про людей. Дати іншим ми можемо, якщо ми маємо щось цінне. І це найкраща мотивація, щоб дбати і про себе теж. Мотивація для добрих та відповідальних людей, які про себе забувають.