Чоловік запропонував дружині пожити окремо, але все пішло не за планом
Саша довго готувався до розмови з дружиною. З того часу, як Алла влаштувалася на роботу, їхнє сімейне життя зовсім розладналося. До цього три роки вона сиділа вдома. Чоловік був щасливий. У квартирі завжди чисто та пахне їжею. Про це він завжди мріяв, тому одразу після весілля почав умовляти дружину залишити роботу.
Алла погодилася. Спочатку навіть почувала себе щасливою, усміхалася, старалася, освоювала нові хобі. Але потім посумнішала. Не звикла сидіти вдома. До того ж, зарплата у Саші була невелика і молодим її вистачало тільки на найнеобхідніше. Через відсутність власних доходів дівчині доводилося багато в чому собі відмовляти, а будь-які непередбачені витрати відразу пробивали в бюджеті пролом, який латався кілька місяців.
Алла вирішила вийти на роботу. Саша був проти. Він запевняв, що хоче домашнього затишку, щоби дружина завжди була вдома. Алла була непохитна. Вона заявила чоловікові, що їй набридло робити манікюр раз на два місяці і позичати у мами грошей на фарбування волосся. Чоловік невдоволено попиркав, спробував сперечатися, але нічого не вийшло.
Ось уже майже рік Алла працювала рієлтором, а Саша страждав від невлаштованого побуту. Повертаючись з роботи о шостій вечора (дружина приходила о восьмій), йому доводилося самому розігрівати суп і чай. А якщо дружина минулого вечора нічого не встигала приготувати, то й дбати про їжу чоловікові доводилося самостійно.
Вдома, на думку чоловіка, творився бардак. Квартира заросла пилом, який протирався тепер разів зо два на місяць. Сам узяти ганчірку Саша чомусь не хотів, а Алла… втомлювалася на роботі і дозволяла собі іноді не робити прибирання.
Якось, вислуховуючи черговий монолог про нещасну долю, друг запропонував Саші план. Віталік розповів, що минулого шлюбу кілька разів користувався безпрограшною схемою, після якої дружина пом’якшувалась і поступалася йому. Саша до плану прислухався. Він вирішив запропонувати Аллі пожити окремо.
– Головне, не кажи слова “розлучення”, – пояснив Віталік. – Пам’ятай, що 80% жінок самі ініціюють розставання, щоб потім розповідати всім, який ти поганий чоловік. Твоя Алла може й погодитись. Ти запропонуй пожити окремо. Хай зрозуміє, що загубила. Обов’язково поясни свою пропозицію. Що вдома стало порожньо, що ви віддалилися, що тобі хочеться затишку. Зрозумів?
Саша кивнув головою. Він усе зрозумів. Щоправда, поговорити з дружиною наважився лише за тиждень. Довго готувався.
Алла мовчки вислухала чоловіка. Його претензії та пропозиція видалися їй образливими. Вона сподівалася, що цього року вони кудись полетять у відпустку, адже грошей стало вдвічі більше і вони можуть собі це дозволити. Дівчина хотіла, щоб чоловік радів її успіхам, а він, виявляється, страждає.
Саша все говорив і говорив, а Алла мовчала. Наприкінці його тиради вона кивнула. Чоловік дивився на неї. Він чекав від дружини багато чого – скандалу, претензій у відповідь, прохання залишитися, але ніяк не байдужого кивка.
– Я згодна, – нарешті, сказала Алла. – Я втомилася від твоїх невдоволень. Давай, дійсно, поживемо окремо. Можливо так буде краще.
Чоловік здивувався, трохи образився, але пішов. Як сам і пропонував, до своєї мами. Адже квартира належала Аллі та була куплена до шлюбу.
Перший тиждень пройшов чудово. Мама годувала улюбленого синочка різносолами, пирогами та котлетами. Він щасливо все поїдав, брав перекуси на роботу. Навіть, як йому здалося, видужав.
На другий тиждень їсти вже не хотілося. Та й бажання мами постійно залазити у його справи почало дратувати. А ще вона спокійно лазила по його шафах, кишенях та сумках. Синок же – можна!
Турбота мами напружувала. Саша ледве дочекався кінця третього тижня і на вихідні поїхав з Віталіком на рибалку. Алла так і не зателефонувала. Не було від неї ні пропозицій зустрітись, ні поговорити. Здавалося, їй все одно.
Хоча, звісно, це було не так. Їй було сумно та прикро. Два дні Алла плакалася подрузі. На роботі їй було складно зосередитись. руки так і тяглися до телефону. Дівчину дратувало, що чоловік їй не дзвонив.
Чим частіше вона думала про слова Саші, сказані перед роз’їздом, тим болючіше їй ставало. До третього тижня образа остаточно сформувалася і позитивні спогади почали йти з голови. Алла злилася на чоловіка. Рука вже не тяглася до телефону.
Ось уже місяць подружжя жило окремо. Алла зрозуміла, що засинати в тиші, не слухаючи хропіння чоловіка, виявляється приємно. Стояти біля плити після роботи кілька годин більше не потрібно. На вечерю їй вистачало зовсім невеликої порції, а то й зовсім обходилася салатом. Дівчина навіть схудла, чому дуже зраділа.
Щоб не проводити вечора на самоті Алла ходила в кіно, записалася до спортзалу, відвідала виставку, яку давно хотіла, зробила нову зачіску. Вона почала більше спілкуватися з друзями. Більше не було Саші, який ревнував її та висловлював за подруг.
– Вони на тебе погано впливають, – казав чоловік. – Тобі треба обмежити спілкування з ними.
Алла намагалася дослухатися. Вона не кидала друзів, але спілкування їх було нечастим. Вона думала, що треба поважати думку чоловіка, а тепер чомусь навпаки захотілося робити все навпаки.
Саші дедалі менше подобалася свобода. Точніше, життя з мамою, не те щоб можна було назвати свободою. Чоловік згадав, чому з такою радістю переїхав кілька років тому до Алли. Його дратувало, що дружина не дзвонила і не вибачалася.
Минув другий місяць. Алла з подругою поїхали у відпустку. Саша приїхав до неї, щоб поговорити, але у квартирі нікого не було. Повернувшись, дівчина не помітила слідів перебування чоловіка у квартирі. Занадто яскравими були враження від довгоочікуваного відпочинку.
Закінчилося літо. У вересні Саша, остаточно розчарувавшись у плані Віталіка, зателефонував дружині та запропонував зустрітися. Він сподівався, що Алла ховає бажання знову бути з ними за показною байдужістю.
– Знаєш, ти маєш рацію, – сказала Алла при зустрічі. – Напевно, ми поспішили. Ми, правда, різні люди. І я не хочу сидіти вдома, а тобі потрібний затишок. Можливо, не псуватимемо одне одному життя?
– Що ти маєш на увазі? – не одразу здогадався чоловік.
– Давай подамо на розлучення, – запропонувала Алла.
– В сенсі? – Саша закрутив головою. – Ти що нездорова?
– Саша, але ти теж від мене втомився! – не розуміла Алла. – Сам запропонував пожити окремо. Сам сказав, що так буде краще, що ми зможемо багато чого зрозуміти. Що я зможу тебе збагнути. Я зрозуміла, що тобі зі мною дискомфортно. У тебе самі інтереси, у мене свої. Нас довго стримувала поруч звичка, але ти дав мені можливість зрозуміти те, чого я раніше не помічала. Спасибі тобі за це!
– Я сподівався, що ти одумаєшся і все буде як раніше, – випалив Саша. – Ти підеш з роботи і ми нормально житимемо! А ти! А ти зрадниця!
Він жбурнув на стіл серветку і покинув кафе, не сплативши за свій латте. Алла розплакалася та зателефонувала подрузі. Через хвилину вона витерла сльози, сплатила каву і залишила заклад