Чоловік забронював нам два різні номери на відпочинку, щоб відпочити від мене

З моїм чоловіком Максимом у мене завжди були різні графіки відпусток на роботі. Йому часто давали відпустку взимку, оскільки влітку в компанії, в якій працював чоловік, був якраз найбільш піковий сезон. У мене ж влітку на роботі було робити майже нічого, і я із задоволенням відпочивала в теплу пору року.

Але те, що наші відпустки не збігалися, довгий час було головною перешкодою для наших спільних планів на відпочинок. Коли один із нас міг взяти відпустку, інший був зайнятий на роботі, і навпаки.

Ми давно мріяли вирушити у відпустку в Домінікану. Історії про білосніжні пляжі, теплий океан і барвисту культуру цього Карибського острова заворожували мене. Чоловікові теж хотілося позасмагати і скупатися в океані.

Але в міру того, як минали роки наполегливої роботи, наша мрія здавалася дедалі нереальнішою. Крім того, щоразу, коли ми починали планувати поїздку, чоловік говорив, що грошей на гарний п’ятизірковий готель не вистачає.

Відкладання грошей на відпустку з кожної зарплати здавалося нескінченним і марним, і я відчувала, що Домінікана залишиться всього лише мрією.

Можете собі уявити мій стан, коли цього року наші відпустки збіглися. Вся річ у тім, що я влаштувалася на нову роботу. І першу відпустку мені дали якраз у грудні. У Максима відпустка на грудень була узгоджена ще на початку року.

Але грошей знову трохи не вистачало, і ми вирішили взяти кредит на суму, якої бракує.

Взагалі оформленням путівок займався чоловік, тому це за його словами нам не вистачало грошей. Мені, звичайно, було шкода витрачати майже півмільйона рублів на відпустку, але я так мріяла пройтися в купальнику білосніжним пляжем, зробити фото на тлі пальм і насолодитися смачними коктейлями на «все включено».

І ось через два тижні після купівлі туру в Домінікану ми вже заселялися в готель. Яке ж було моє здивування, коли портьє провів мене в одне крило будівлі і поселив у маленький одномісний номер, а чоловіка він відвів зовсім в інший бік.

Я спробувала з’ясувати, що за помилка сталася з нашим заселенням. Але чоловік сказав, що ніякої помилки немає. Він спеціально забронював два окремі номери.

– Розумієш, ти так хропиш завжди. Що я навіть не зможу відпочити, якщо ми житимемо в одному номері.

– Макс, ти теж хропиш, взагалі-то… Я ж не скаржуся, хоча теж не завжди висипаюся.

– Ну значить тебе все влаштовує. Мене не влаштовує, тому щоб добре відпочити, давай поживемо окремо.

Мені було боляче й прикро. Я так довго собі уявляла, що ми влаштуємо тут із чоловіком другий медовий місяць. Будемо валятися в ліжку до полудня, а потім іти снідати і засмагати на пляжі або біля басейну. Увечері питимемо коктейлі й танцюватимемо, а потім повертатимемося разом у номер.

Я спробувала переїхати до чоловіка в номер, але він навіть не відчинив мені двері. Зате на вечері поводився як ні в чому не бувало.
– Що ти драматизуєш? Усе ж нормально. Ось зараз ми з тобою повечеряємо, а потім підемо танцювати або посидимо в барі.

– А потім куди ми підемо? Кожен у свій номер?

– Так, і виспимося обидвоє відмінно, щоб завтра продовжити відпочинок.

Що мене найбільше зачепило – чоловік навіть не намагався зробити вигляд, що йому ніяково. Або що він помилився, коли забронював нам окремі номери. Він просто поводився так, ніби все нормально.

Мені так і довелося до кінця відпочинку жити в окремому номері. Чи відпочила я? Звісно, ні. Тому що вночі не могла заснути від нав’язливих думок, що чоловік оселився окремо, щоб ночі проводити не зі мною. У підсумку щоночі я підходила до його номера, щоб підслухати під дверима один він там чи ні.

Звичайно, я зовсім не висипалася. І денний сон на пляжному лежаку не міг компенсувати відсутність повноцінного відпочинку вночі. Ось так мої мрії про ідеальний закордонний відпочинок на березі океану зазнали повного краху.