Чоловік вимагає, щоб я пробачила свекрусі великий борг – адже вона дала нам баночку варення і посиділа з дитиною. Як на мене, то поведінка свекрухи показала справжнє обличчя мого чоловіка – розлучення неминуче

Кілька років тому, коли я була вагітна, свекруха попросила у мене в борг пристойну суму. Вона апелювала тим, що їй дуже потрібно, а я все одно йду в декрет. Я не дуже розуміла, навіщо брати в борг на таку потребу, як ремонт, і чому не можна накопичити спокійно – житло в неї відносно нове, свіже і гідне.

Перед тим, як піти в декрет, я майже рік працювала заради дитини – відкладала гроші на пологи, на вагітність, на перші роки її життя. Я кохала чоловіка і кохаю, але всяке ж може трапитися! За дитину відповідаю насамперед я сама. Тож накопичила я пристойну суму.

Чоловік про це знав, і через нього дізналася свекруха. І ось у неї прямо свербіж якийсь почався, тільки-но вона з’ясувала, що я маю в своєму розпорядженні готівку. Жодного разу не говорила про ремонт, а тут раптом закортіло.

Я спочатку не хотіла давати гроші – хоч ми і сім’я, і хоч я довіряю їм, але все ж таки. Ось саме, думала я, що ми – сім’я, а отже, вона має увійти в моє становище. Я взагалі-то на дитину відкладала! Але вона просила зі сльозами і клялася, що віддасть задовго до пологів. І я здалася – серце здригнулося. Як відмовити літній свекрусі?

Чи варто говорити, що ніяких грошей мені ніхто не повернув. Чоловік, який тільки радий був усьому, що сталося, потирав ручки. Його давно коробило те, що я заробляю більше, хоч я і намагалася це спочатку приховати, а пізніше – подавати максимально делікатно.

– Ну, що ти? – втомлено запитував він. – Тобі шкода грошей? Ми ж не бідуємо.

Так, свекруха позичила в мене не всю суму – точніше, я відмовилася позичити всю. Тільки половину. Вона й тому була рада, а мені так було спокійніше – я нізащо не погодилася б залишити свого майбутнього малюка без копійки. Ще чого!

– Закінчили ви свій ремонт? – натякала я посеред якоїсь звичайної розмови. Свекруха одразу ж розуміла, куди вітер дме, і миттєво змінювала тему. Або відповідала, що ремонт – справа нескінченна.

Але пізніше я зрозуміла, у чому був її задум. Свекруха не просто вирішила не віддавати мені борг – вона заявила, що боргу нібито й немає. Сталося це вже після пологів.

Дитина в нас народилася примхлива. Від криків і плачу я не могла спати, спина загрожувала ось-ось розсипатися.

І вже з другого місяця я погодилася на допомогу від свекрухи, хоча спочатку навіть бачити її не хотіла в нашому домі: ось же нахабна жінка! Як вона могла заявлятися до нас за милу душу, коли над нею висів борг? Але робити було нічого.

Я милася в душі й навіть пила гарячий чай, поки любляча бабуся воркувала над онуком. Сидячи на кухні або намилюючи голову, я розмірковувала, як вона почувається: чи не соромно їй, чи немає відчуття незручності?

Я ще кілька разів запитала її про борг, і нарешті вона мені відповіла:

– Я тобі давно вже все віддала.

Я вухам не повірила. Коли це?

– Ну, я тобі скільки з дитиною допомагаю? Сиджу тут, доглядаю за нею. Та й узагалі, не соромно тобі з рідної свекрухи гроші трясти?

У мене просто дар мови пропав. Незабаром повернувся чоловік, і я налетіла на нього:

– Твоя мати не хоче повертати гроші!

– Це не мої проблеми. Ти сама дала їй грошей у борг, – нахабно відповів чоловік. – Вона нам он варення передала, щоб ти його їла. З малюком скільки сидить? І все безкоштовно. Тож вважаю, що вона вже давно все відпрацювала.

З очей полилися сльози. Я зрозуміла – вони змовилися. Мені було дуже боляче. Мати зробила ремонт моїм коштом, синок сидить задоволений – прислужився улюбленій мамі. Це чиста зрада.

А найголовніше – вони скористалися моїм становищем. Я тільки після пологів, не працюю, втомлена. Куди мені подітися від крихітки? Я прив’язана до дитячої, до сина, і в мене немає сил на сперечання. Хочеться втекти туди, де буде безпечно, а головне, де будуть люди, які мене люблять.

Встану на ноги і подам на розлучення. Ця ситуація показала мені справжнє обличчя чоловіка. Краще бути одній, ніж із таким брехливим зрадником.