Чоловік привів додому колегу, якого покинула дружина. Тепер і я готова покинути свого чоловіка
Ми з чоловіком одружені вже сім років. Термін, начебто, достатній для того, щоб пізнати один про одного, але, як виявилося, це не так. До останнього часу я думала, що мій Саша – цілком адекватна, розсудлива людина, а виявилося все навпаки.
Почалося з того, що він потоваришував із Олексієм. Це цілком симпатичний чоловік, легко може заговорити будь-кого. Сам приїжджий, звідкись здалеку. До останнього часу жив у квартирі дружини, причому приблизно стільки ж, скільки і ми з Сашком.
Не знаю, чим Олексій зачепив мого чоловіка, але Сашко розповідав про нього постійно. І веселий, і розумний, і добрий. Байки всякі знає, просто душа компанії. Кілька разів навіть у гості його до нас запросив. Ну а чому б і ні, раз людина приємна, товариська. Він, до речі, приніс квіти і щось до столу.
Вперше я і стіл накрила, посиділа з ними кілька годин і спати пішла, а вони потім ще бокс допізна дивилися. Через якийсь час посиденьки повторилися. Я не заперечувала, Олексій чоловік інтелігентний, п’є в міру, тримати в компанії вміє себе.
Можливо тому, коли Сашко сказав, що Олексій розлучається, я дуже здивувалася цьому:
-З чого б це? Я, звичайно, його дружину не знаю, але вона зовсім з привітом, якщо від такого чоловіка відмовляється? – не втрималася я. – Льоша здався мені таким позитивним. І міркує правильно.
-Так і є, – кивнув Сашко. – Ну а що, мало дивних людей на світі?
Якщо чесно, я також так подумала. Але проблем у мене і своїх вистачало, тому особисіу негаразди Олексія я не прийняла близько до серця.
Я попередила чоловіка, що хочу серйозно поговорити з ним. Сашко сказав, що в нього до мене теж є розмова та оголосив, що дозволив своєму другові якийсь час пожити у нас.
– В сенсі?! – здивувалася я. – А що він не може зняти собі квартиру?
– Наразі не може. Він після розлучення залишився у боргах. Йому тільки на шматок хліба вистачає. Я хочу його підтримати. Адже друзі пізнаються в біді. Катя, ну що ти? Подумаєш, потіснимося трохи.
– Саша, я хотіла поговорити з тобою про інше. Здається, я вагітна. Що будемо робити? – запитала я.
-Ух ти! – для вигляду зрадів мій чоловік. – Ось так новина! Гаразд, народжуватимемо.
Я розплакалася, бо не такої реакції чекала. Ну, в сенсі, я розраховувала, що Сашко обійме, поцілує, за квітами побіжить. А він просто посміхнувся, і все тут. Коли він говорив про Олексія, то в його голосі звучало більше емоцій.
Загалом так ми вперше посварилися через його друга. Помирилися потім, але осад все одно лишився. А незабаром цей самий осад розрісся до незрозумілих розмірів, бо Олексій оселився в нашій квартирі і якось само собою вийшло, що я почала обслуговувати тепер не одного, а двох дорослих мужиків.
Ні, Олексій не жив за наш рахунок, він давав гроші і на продукти, і на побутову хімію, і на комуналку, але це нічого не означає.
Жінки мене зрозуміють, особливо ті, хто знає, що таке вагітність. Тут вам і нудота, й інші проблеми перебудови організму, про багатьох я не знала, тому що ще не була.
Чоловіка соромитися не доводиться, а от чужий чоловік у будинку – це, звичайно, той ще атракціон, хоча б тому, що гостьового туалету у нас немає і взагалі суміщений санвузол. А ще мені треба було готувати вдвічі більше, незважаючи на токсикоз, мужики не повинні через мене голодувати, сказав Сашко.
І прати, і прибирати. І просто терпіти. Спершу місяць, потім інший. І щоразу Саша обіцяв мені, що Олексій скоро з’їде від нас. Ось тільки це не відбувалося. Йому сподобалося жити у комфорті та без проблем. Тепер вони з Сашком стали просто не розлий вода.
На роботу разом, із роботи теж. У боулінг разом, і в спорт-бар, і на рибалку, навіть удома в комп’ютерні іграи грали тепер на двох. А я залишилася не просто на другому плані, я перетворилася на прислугу, якою користувалися за принципом “принеси-подай, пішла геть, не заважай”.
Ну, я не витримала та пішла. Живу зараз у матері. Сашко кілька разів приходив, хотів помиритися, але я сказала, що повернуся додому, тільки коли звідти піде Олексій. Мама на моїй стороні і лає мене за те, що я посадила здоровенних мужиків собі на шию. А я вже думаю про розлучення.