Чоловік привітав із 14 лютого колишню дружину, а коли я зробила те саме, страшенно розлютився
Усе почалося 13 лютого минулого року. Мій чоловік приїхав із роботи з великим пакетом у руках. Не ховаючись і не соромлячись, показав його вміст і пояснив, для кого він призначений.
Я слухала Вітю, не вірячи вухам. Виявляється, він вирішив подарувати своїй колишній дружині величезну коробку цукерок на День святого Валентина!
– Ти нічого в цьому житті не переплутав?.. – уточнила я спокійним немов у змії голосом. – Нібито ви з нею в розлученні вже п’ять років. Навіть не спілкуєтеся, наскільки я знаю.
– Ну так, так і є, – відповів він із добродушною посмішкою, ніби не розуміючи суті проблеми. – Але посуди сама – саме завдяки їй я такий, який є. Колишня багато для мене зробила, це факт, з ним не посперечаєшся.
– Але ж ти розумієш, що якщо подаруєш їй ці цукерки, то дуже сильно образиш мене? Буквально до сліз.
– Перестань, – Вітя обійняв мене. – Це всього лише дрібний презент. Люблю ж я тебе!
Більше я того вечора йому нічого не говорила – понадіялася на розум і совість. Але, на жаль, надії не виправдалися… Наступного ж ранку він заїхав до колишньої дружини на роботу й урочисто подарував їй цю погану коробку.
Мало того, у подробицях повідав мені про це телефоном. Подзвонив після обіду і сказав, що, мовляв, Вікторія була в повному захваті і подякувала йому з широкою посмішкою.
Уявляєте мою реакцію? Обурив найбільше не сам факт подарунка колишній, а його спокій. Навіть радість.
Добре хоч вистачило розуму мене не обділити. З самого святкового ранку вручив букет квітів, комплект білизни і мої улюблені зефірки.
Тільки завдяки цьому я, напевно, не закотила великий скандал того холодного зимового дня. Але проблему це не скасовувало – чоловік вперто тягнувся до колишньої і навіть не приховував. Хоча чого приховувати, він же не бачив гріха!
Ой, я зовсім забула – у мене ж теж є колишній чоловік. Ми з ним, щоправда, більше семи років не бачилися і не списувалися, але він же нікуди не зник, правда? І ось того ж вечора я зателефонувала йому і попросила про зустріч. Той здивувався, але не відмовив. Мабуть, вирішив, що я потрапила в біду і мені потрібна допомога.
Але все простіше. Я купила в магазині улюблений бритвений набір колишнього з піною, гелем і кремом, та й подарувала йому, привітавши з 14 лютого. Без жодної лівої думки – не відчуваю до нього абсолютно ніяких почуттів.
Просто якщо щось подібне можна вигадати Віті, то чому не можна мені? Мовчати, звісно, не стала. Розповіла благовірному про «пригоди».
– Та ось, з Артемом сьогодні бачилися, – сказала я на блакитному оці за вечерею. – Цвіте й пахне. Подарувала йому улюблений бритвений набір. Здивувався, звісно, але подякував. Ми ж із ним стільки років не спілкувалися.
– Артем?.. – Вітя зробив задумливу морду. – Це твій колишній чоловік, чи що?
– Ну, так. Як розлучилися, так і не зустрічалися. Але ж 14 лютого надворі, таке велике свято. Як можна проігнорувати?! Ось і привітала його. Та ти не переживай, – я підморгнула чоловікові, – все честь по честі. Із подарунком. Цілувати його, щоправда, не стала… Але якщо хочеш – можу ще раз зустрітися. Чмокну Артема від душі!
– Ти що мелеш, ненормальна?! – Вітя чомусь моментально похмурів і втупився на мене бичачими очима. – Я потім тебе так чмокну, що на лікарняний підеш. Якого милого ти…
Далі йде потік нецензурних виразів, що описують ставлення Віті до мене, мого колишнього чоловіка і всієї цієї ситуації як такої.
Слухала мовчки, не перебиваючи, насолоджуючись кожним моментом. Ще б пак – чоловік відчув те, що і я за кілька годин до цього.
Потім, коли чоловік трохи заспокоївся, я поцікавилася, чи сподобався йому мій «сюрприз». Заодно уточнила, чим саме він незадоволений і чи шкодує про свій ранковий вчинок. Той зупинився і вибачився. Сказав, мовляв, навіть не думав, що це може бути якось для мене неприємно. От же сухар безглуздий!
Але, як би там не було, Вітька я люблю. Розумом-то розумію, що він явно не бажав мені зла, а колишню привітав виключно по-дружньому. Тому й не стала влаштовувати зовсім уже серйозний скандал. Але якщо ще раз… нехай не жаліється, відіграюся по перше число!