Чоловік пішов із сім’ї, і син одразу ж відбився від рук. Так ще й привів до хати свою дівчину

У нашій сім’ї все завжди було за правилами. Якщо я і чоловік так вирішили, то так і має бути, і діти з нашою думкою та вибором ніколи не сперечалися. Так виросли ми з Олегом, так виростили й своїх дітей.

Люда та Діма були спокійними дітьми, ніколи не суперечили і завжди робили те, що їм наказали. З першого класу були відмінниками, їздили на всі олімпіади, отримували призові місця.

Так було поки що чоловік працював у військових структурах, тому дисципліна в нашій сімʼї була залізна. Однак ось уже як рік, Олег знайшов собі нову жінку, з якою він, виявляється, знайомий уже понад п’ять років. Але ми, як і раніше, у добрих відносинах, адже стільки років знайомі, та й є діти.

Але варто йому офіційно з’їхати з нашої квартири, яку він залишив нам з дітьми, як все пішло навперейми.

Люда вже закінчила школу, вступила до місцевого інституту, бо завжди мріяла бути журналісткою. Діма ж перейшов до одинадцятого класу.

Я всі свої сили кинула на підготовку сина, бо чудово розумію, що це таке, адже вже проходила все це з Людою. Добре, що вона в мене дівчинка розумна, завжди знає, що вона хоче і вперто до цього йде. От і поступила сама, та ще й на бюджет.

Син у мене в цьому плані лінивіший, хоча за знаннями сестрі не поступається, просто в нього все йде з-під палиці. Потрібно змушувати. Раніше Діма боявся батька та його суворого характеру, тож робив усе як миленький. Зараз вже ні.

Ми довго думали із сином над тим, куди ж він хоче поступати. У результаті Дімка вирішив або на будівельника, або на перекладача, хоча я розуміла, що він назвав ці професії просто так. Бо треба було щось вибрати.

Так чи інакше з першого вересня у нас уже йшла посилена підготовка до іспитів. Гроші, які давав Олег йшли на дітей: одяг, взуття та інше. А половина моєї заробітної плати йшла прямо в кишені репетиторів, які брали не найменшу суму за якихось півтори години занять.

Те, що Діма так і не зміг вибрати одну професію, посилювало всю цю ситуацію, адже предметів, за якими він готувався, було вдвічі більше. А значить і витрат.

Я ж розуміла, що не дарма я стільки з ним керуюсь і сварюся. Все це дає свої плоди і вже буквально через кілька місяців дозволить йому вступити в хороший інститут.

Але не знаю, чи я наврочила, чи що, але десь два місяці тому син різко змінився. Причому у всьому дуже кардинально. Насамперед я помітила, що тепер він одягався зовсім по-іншому, адже раніше Дімка не особливо переживав із цього приводу – головне, що чисто, зручно та підходить.

Зараз він старанно підбирав кожен елемент, наголошуючи на монохромних образах. Також у нього з’явилися ланцюги та браслети, хоча такого раніше не було.

Наступне, що змінилося в ньому – так це поведінка. Син і так після того, як Олег пішов до іншої, почав дивно поводитися, а тепер і зовсім не слухався. Повертався додому дуже пізно, при цьому до ладу не відповідав на мої запитання.

Буквально за тиждень після цього мені почали дзвонити його репетитори, скаржачись, що Діма пропускає їхні заняття, а якщо й приходить – то абсолютно не підготовлений. З цього моменту почалися наші сварки, які, на жаль, не давали жодних результатів.

І лише два тижні тому я дізналася про причину всього цього. Точніше, як довідалася… Мене просто поставили перед фактом.

Того вечора, повернувшись додому з роботи, мріючи лише про те, як би якнайшвидше лягти спати і нарешті виспатися, я помітила зайву пару взуття в коридорі. А з кімнати сина було чути голосний сміх і музику.

Швидко пройшовши до нього та відчинивши двері, я побачила, що син був у компанії зовсім молодої дівчинки, яка виглядала дуже дивно. Занадто вульгарно та доросло.

Вже згодом від Діми я дізналася, що її звуть Ніка. І тепер вона житиме у нас. Сказати, що я була в шоці – нічого не сказати.

Як тільки я не намагалася пояснити синові, що це неправильно. Що навіть якщо вони трапляються (хоча я була проти таких відносин), то з’їжджатися ще рано. Діма мене не слухав, то ще й накричав, сказав, що якщо я вижену її, то і він піде, а також кине навчання.

Ніка дуже швидко освоїлася в нашій квартирі і вже через день вільно розгулювала. Тішило лише те, що я і Люда хоча б не чули, як вони усамітнювалися.

І якщо я, хоч якось намагалася увійти до становища сина, то дочка не збиралася цього робити. Ранки починалося з гучної сварки, яку починала саме Люда, адже дівчина Діми надовго займала ванну. І через це дочка кілька разів спізнювалася на навчання. Увечері все повторювалося.

Я просила сина, щоб Ніка повернулася до себе додому. Навіть із самою цією дівчинкою говорила про це, але вона тоді лише нахабно посміхнулася і закрилася в кімнаті Діми. А потім нажалілася на мене. Син тоді мене навіть слухати не став, тільки кричав, щоб ми не сварилися з Нікою.

А недавно Люда заявила мені, що якщо дівчина сина не звільнить нашу квартиру, то вона піде з дому.

Я розумію, що сама я вже не зможу вирішити цю ситуацію, тому сьогодні зранку зателефонувала колишньому чоловікові та попросила його приїхати. Можливо, Олег зможе все налагодити та домовитися з усіма.