Батько з’явився у моєму житті лише тоді, коли я стала фінансово забезпеченою

Мій батько пішов із сім’ї, коли мені виповнився рік. Я жила з мамою та бабусею. Тато ніколи не з’являвся, не цікавився моїм життям. У нашому класі у мене однієї не було батька, тому я постійно зазнавала нападок з боку однокласників:

– А в Соні тільки мама та бабуся, ха-ха-ха!

Через деякий час я вступила до гімназії, а потім до університету. Мама та бабуся не могли натішитися моїми успіхами. Батько не з’являвся. Я з дитинства чекала на нього, думала, що він напише чи подзвонить.

Коли я закінчувала університет, мені захотілося запросити батька на свій випускний. Знайти його номер не склало труднощів.

– Добрий день, це Євген? Я Соня, дочка Христини.

– Яка Христина? Яка дочка? Не дзвоніть сюди, – відповів мій батько.

Я була в шоці. Як так можна було вчинити? Невже він мене зовсім не пам’ятає?

– Сонечко, ну не плач. Не потрібен він тобі, – заспокоювала мене бабуся.

– Він зробив свій вибір, прийми це, – говорила завжди мама.

Після закінчення університету я знайшла гарну роботу і почала жити окремо, винаймаючи однокімнатну квартиру. Незабаром у бабусі виявили хворобу. Усі сімейні гроші йшли на лікування. Довелося переїхати назад до батьків і допомагати мамі дбати про бабусю. Через те, що я часто перебувала вдома, мене перевели на віддалену роботу.

Вдень я працювала та сиділа з бабусею, а вночі вивчала програмування. Мама постійно пропадала на роботі. Вона працювала медсестрою у місцевій лікарні і часто йшла у нічні зміни, щоб більше заробити.

Через деякий час бабусі зробили операцію і у неї з’явився шанс. Вона боролася за життя щодня. Грошей потрібно ще більше: на якісне харчування, дорогі ліки та інше.

Однак мої нічні зубріння не пройшли даремно: я почала підробляти розробником додатків із закордонними айтішниками. Мій дохід помітно збільшився, і ми могли дозволити собі сплатити бабусі всю реабілітацію та подальше лікування у приватних лікарнях із комфортними умовами.

Я продовжувала розробляти програми, паралельно вигадуючи свої. І ось моя мрія здійснилася. Моя програма зібрала безліч позитивних відгуків. Моє життя круто змінилося. Я і так дуже непогано заробляла, а після виходу власного додатку почала отримувати ще більше.

Надихнувшись своїм успіхом, я почала розробляти комп’ютерні ігри. Написавши кілька іграшок, які увійшли до топів, я стала дуже гідно заробляти. Мама з бабусею страшенно пишалися мною. Я подарувала їм дачу, зробила ремонт у квартирі. Про свого батька я й думати забула. Впоралися ми і без нього.

Через деякий час я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Він мав свій магазин комп’ютерної техніки, він теж займався розробками, тому ми дуже швидко порозумілися, а незабаром зіграли весілля.

Мама всю торжество плакала від щастя, а бабуся вихвалялася:

– Яка моя онучка красуня, яка моя Сонечка розумниця.

Коли я була на шостому місяці вагітності, несподівано знайшов мене батько:

– Привіт, Соня, пам’ятаєш мене?

– Хто ви? – насторожено запитала я.

– А я твій тато, – відповів чоловік.

– Батько? Євген?

– Ну, який такий Євген? Тато, – сказав чоловік і додав, – а це твій дім?

– Так, мій.

– Як добре ти живеш. А я старий уже, слабкий, тяжко працювати…

– Що вам потрібно? – різко обірвала я чоловіка. Не могла я його назвати татом.

– Як що? Я твій батько і ти мусиш мені допомагати.

– Батько? – гірко посміхнулася я, – де ж був мій батько сім років тому, коли я його кликала на випускний? Де був мій батько, коли весь клас сміявся з мене через те, що в мене немає тата? – від нахабства Євгена мене трусило – Геть, – тихо і зло промовила я.

– Ти невдячна! Як і твоя матуся. Якби не я, тебе не було б взагалі! – закричав чоловік.

На крик прийшов мій чоловік. Побачивши підтягнутого чоловіка понад два метри на зріст, “батько” пішов. Більше він нас ніколи не турбував.

В мене народився син. Мама та бабуся переїхали до нас, щоб допомагати з малюком.

Мій чоловік піклується про сина, намагається щосили, щоб забезпечити дитині гідне майбутнє. Я впевнена, що зробила правильний вибір, і син матиме люблячого батька, якого мені так не вистачало в дитинстві.