– Або дитина живе зі мною, або нехай сама її виховує, – уперся брат

Брат заради своєї впертості готовий розірвати стосунки не тільки з колишньою дружиною, а й зі своєю дочкою, яка до їхніх чвар взагалі ніякого відношення не має.

Дівчинці лише п’ять років, вона поки що не розуміє і половини того, що відбувається. І точно вона не може вплинути на відносини, в яких ніяк не розберуться її батьки.

Я не знаю, чому брата так переклинило. Він, звичайно, не подарунок, але такої тупої впертості за ним раніше не було. Тепер розповіді його дружини здаються більш реалістичними.

Останні кілька років у мене складається враження, що я брата зовсім не знаю. Він завжди був добрим і чуйним хлопцем. З ним навіть у дитинстві важко було посваритися.  Зі мною він завжди був терплячим, вигороджував перед батьками, допомагав. Друзів він завжди мав багато.

Одружився він з кохання. Дивлячись на їхні весільні фотографії, навіть найзапекліший цинік побачить, що це закохана щаслива пара.

Завагітніла його дружина майже одразу після весілля. Брат її на руках носив, порошинки з неї здував, а довкола дочки бігав, дихати на неї боявся.

Я, та й вся родина, були впевнені, що сімейне життя брата буде довгим і щасливим. Але два роки тому і брат почав змінюватися.

На публіці вони, звичайно, робили все, щоб ніхто нічого не запідозрив. Але я в їхньому будинку була частою гостею, бачила, як стали змінюватися стосунки. Розмова по душам з братом нічого не дала. Він відмовився, що просто втомлюється на роботі, але скоро відпустка відпочине і буде як новенька.

Відпустка ситуацію не врятувала, у їхній сімʼї продовжувала наростати напруга. Тоді я вирішила поговорити з його дружиною. Ми нормально спілкувалися, але в душу їй ніколи не лізла.

Вона не відразу, але розповіла, що брат дуже змінився. Його стала дратувати будь-яка дрібниця. Якщо раніше він умів визнавати свої помилки, то зараз брат стоятиме на своєму.

Став дозволяти собі грубості у поводженні з дружиною, а на доньку звертає дедалі менше уваги. Ось у це вже важко було повірити, хоча я не розуміла, навіщо б невістці мені брехати.

Я не звинувачувала її в брехні, але повністю і не вірила її розповіді. Однак останні події наочно продемонстрували, що дарма я сумнівалася в них.

Ніхто не зрозумів, що сталося, але брат оголосив сім’ї, що вони розлучаються. Для багатьох це стало дуже неприємною несподіванкою. Та я не думала, що до цього дійде.

Брат на цю тему спілкуватись відмовився, тоді я вирішила поговорити з його дружиною. Вона сумно посміхалася і відповідала, що це є закономірним результатом їхніх стосунків.

Виявилося, що все ставало лише гіршим. Брат вічно затримувався на роботі, приходив, їв і лягав спати, а у вихідні вважав за краще їздити кудись, за його словами, до друзів.

Дружину і дочку він із собою не брав, кричав, що хоче нормально відпочити, а постраждати він і вдома може. Так поступово сімейні стосунки зійшли нанівець.

Оголошення про розлучення просто результат того, що тривало останні два роки. Невістка сказала, що морально була до нього готова, хоч до останнього сподівалася, що все налагодиться. Але це було не останнє потрясіння. Далі було розлучення, під час якого у всіх волосся вставало дибки. Брат вирішив ділити все, що було куплено у шлюбі.

Такої дріб’язковості від нього не чекав ніхто. Ділити постільну білизну та посуд? Серйозно? Це якась дивна поведінка для нормального чоловіка. Якби білизна з шовку і посуд антикварний, то, можливо, сенс у цьому був би. Але звичайні виделки, звичайні підковдри. За що тут позиватися? Ніхто не розумів.

Мама плакала й казала, що подарує братові і постіль, і прилади, і посуд, хай він уже перестане ганьбитись і спокійно розлучиться. Але брат заявив, що це справа принципу, хоч так ніхто й не зрозумів, що це за такі дивні засади в нього раптово з’явилися. Раніше ж нормальною людиною був.

Ще гірше стало, коли вони почали позиватися до дитини. Брат поводився дуже некрасиво, виставляючи колишню дружину справжнім монстром та психічкою. А коли суд таки вирішив залишити дитину з матір’ю, просто перестав із ними спілкуватися. Ну, з дружиною зрозуміло, а ось з дочкою за що?

– Або дитина живе зі мною, або нехай сама її виховує, – заявив брат, коли батьки намагалися зробити йому навіювання.

Невістка, природно, відмовилася, а наші батьки, надивившись на дивну поведінку сина, навіть протестувати не стали, підтримавши матір дитини.

Брат тепер ще й із батьками не спілкується. Я сама не знаю, як з ним спілкуватися. Не розумію, що сталося, чому брат так змінився? Сам він не каже, а в мене припущень немає.