– А ти, я дивлюся, вагу набрала. Виходь вже на роботу, а то зовсім розтовстієш!

Моя сусідка Аня зараз сидить в декреті. Її  чоловік працює торговим агентом. Аня влаштувала сина в садок, коли йому ледь виповнилося два роки: місця були, їм подзвонили з садка і покликали оформлятися.

Аня планувала сидіти з дитиною до трьох років, але все одно зважилася віддати сина в садок, щоб адаптувався. Загалом, почали ходити. Вранці дитину в садок, потім додому справи домашні робити, а паралельно дивилася цікаві серіали, які їй друзі нарадили.

Загалом, вперше за довгий час Аня в декреті відпочивала. Так потихеньку непомітно Аня почала набирати вагу. Вона ще набране після вагітності скинути не встигла, а тут зовсім розслабилася будинку з серіалами. На фітнес вона взагалі не хоче ходити, не любить цю справу. Загалом, з нею сталося те, що трапляється з багатьма жінками в декреті. Не те, щоб її це сильно засмучувало, але і радості вона особливої ​​не відчувала.

У садку вона, ясна річ, познайомилася з іншими матусями. З кимось просто віталася, коли дитину приводила, з кимось перекидалася парою фраз, перш ніж кожна втече по своїх справах. І ось у них там є одна матуся вся така модна і доглянута бізнес-вумен. Виявилося, що ще і з охоча давати непрошені поради.

– Ну як ти? На роботу вийшла вже? – запитала модна матуся в Ані.

– Ні, я вирішила до трьох років досидіти в декреті, відпочити, а потім вже з новими силами до роботи повернутися, – відповіла Аня.

– А я ось повернулася вже, не стала трьох років чекати! І знаєш, не шкодую! Робота тримає в тонусі, не дає розслабитися.  Завжди треба бути причесаною, при макіяжі, та й  форму  намагаюся  тримати, – похвалилася «модниця».

– Ну звісно, в чомусь ти права …

– А ти, я дивлюся, вагу набрала. Виходь вже на роботу, а то зовсім розтовстієш! – випалила матуся.

Такого хамства Аня, звісно, не очікувала. Стало прикро. Побачивши її реакцію, матуся поспішила виправдати своє хамство:

–  Ну я ж з добрих спонукань!

Аня розгубилася і не знайшла, що відповісти нахабній матусі. Вірніше, їй було, що сказати, але вона промовчала, бо вирішила, що її відповідь прозвучить занадто грубо.

Так ось і буває: хамло не соромиться у висловлюваннях, а жертва боїться здатися надто грубою. Я сама прихильниця здорового способу життя та фітнесу, але не лізу з непроханими порадами до інших людей, навіть якщо їх спосіб життя мені категорично не подобається. Якщо захочуть – запитають.

А ось всі ці «я-ж-з-добрих-спонукань» люди говорять зовсім не тому, що реально бажають комусь добра (виняток – дуже близькі родичі та друзі), а просто заради того, щоб самоствердитися за рахунок чужих недосконалостей.