Брат після весілля повністю залежить від думки дружини, а та ображає наших батьків

У мене чудовий старший брат. У нас із Кирилом завжди були близькі стосунки. Ми навіть у дитинстві практично не сварилися, завжди ділилися потаємними думками.

Усе було добре до недавнього часу. Поки Кирило не зустрів свою Олю! Коли брат уперше представив нам на той момент ще свою дівчину, нікому з нашої родини вона не сподобалася.

Ми люди прості, мільйонів не отримуємо, у батьків немає вищої освіти – вони все життя кожну копійку заробляли важкою працею. А Оля в нас – біла кістка! Вона хоч і не говорила жодного разу прямо, але всім своїм виглядом завжди показує, що ми їй не рівня. Коли мама пропонує невістці спробувати якусь страву за святковим столом, та завжди морщить носик:

– Я таке не їм. І це теж. Ви самі це їжте, за мене не переживайте! – начебто й не ображає, але сидить зі своєю прямою спиною і нудьгуючим поглядом. Кожною клітинкою демонструючи, що їй це все не до душі.

Ми з мамою любимо поговорити, та й батько за словом у кишеню не полізе. Брат теж завжди був душею компанії, веселун і балагур. А ось його Оля мовчунка.

Якщо напряму запитати – відповість, але щоб вона хоч раз сама щось розповіла чи запитала – такого за три роки й не було.

Квартира, де зараз живуть брат із невісткою, належить Олі. Батькам одразу не сподобалася ідея, що їхній син житиме як приживалка на чужій території. Якось неправильно це. Але Оля і слухати не захотіла наші доводи. Під час розмови вона вперше повелася грубо з нашими батьками. Сказала – як відрізала: ми самі все вирішимо, не лізьте.

Довелося нам усім змиритися, що тепер Кирило живе в Олі. Але у свою квартиру вона нікого не пускає! Ми тільки через кілька місяців після весілля зуміли потрапити в гості до брата!

У невістки величезні таргани в голові. Вона відмовлялася нас пускати у квартиру, поки вона сама на роботі. Але в Олі графік змінний, і вихідні з моїми збігаються вкрай рідко. Потім вона придумала, що щоб потрапити в гості до рідного брата, я маю сповіщати її за кілька днів!

– Я так не можу. Мені хоча б порядок треба у квартирі навести, пиріг вам до чаю спекти, – говорила невістка, але я прекрасно розуміла, що все це порожні відмовки.

Нещодавно брат попросив мого чоловіка допомогти йому занести у квартиру новий холодильник. Такий шанс упускати було не можна! Звичайно ж я поїхала з ним.

Брат говорив, що вони з Олею нещодавно купили нову люстру і тумбочку під телевізор, тому мені хотілося поглянути на обновки. Коли чоловіки занесли холодильник, то мій чоловік пройшов коридором у вуличному взутті. Роззуватися з холодильником у руках було незручно, а в нього кросівки на шнурках. Брату в цьому плані було простіше, той просто скинув капці.

Оля побачила, що мій чоловік зайшов до них на кухню у взутті, і розкричалася. Вона почала вичитувати дорослого мужика як школяра.

-Та що ж ви за люди такі?! Чому ви не цінуєте чужу працю? Я ще й прибирати за вами повинна? – на порожньому місці завелася невістка.

Чоловік роззувся, а Кирило попросив Олю поставити чайник, щоб віддячити нам за допомогу хоча б смачним чаєм. Але Оля вже завелася і відповіла, що не збирається поїти чаєм людей, які її не поважають.

Ми з чоловіком вирішили з таких гостей швиденько піти. У коридорі Кирило пошепки вибачився за поведінку своєї дружини.

Цей інцидент ми з чоловіком проковтнули. Але те, що сталося днями, я прощати невістці не збираюся!

Ця Оля не пустила наших батьків, коли ті приїхали в гості привітати молоду сім’ю з річницею.

Напередодні ми розмовляли з мамою і та сказала, що хоч Оля їй і не дуже подобається, але вона хоче спробувати налагодити з нею стосунки заради Кирила.

За три роки шлюбу Оля з Кирилом жодного разу не зібрали родичів за спільним столом. А тут якраз річниця весілля! Чудовий привід, щоб зустрітися і поговорити.

Приїхали вони до сина з невісткою, а та їх і на поріг не пустила! Коли батьки натиснули кнопку дверного дзвінка, то їм просто ніхто не відчинив! Вони чекали хвилин двадцять. Натискали на дзвінок, стукали, дзвонили на Олін телефон, але ніхто так і не вийшов.

Я впевнена, що Оля була вдома! У неї сьогодні якраз вихідний. Після всього мама дзвонила мені в сльозах. Кілька разів запитувала, за що їй таке покарання – адже вона до Олі з усією душею, а та тільки обличчя кривить.

Пізніше я додзвонилася до брата і висловила тому все, що думаю про нього і його дружину. Сказала, що поки вони не вибачаться перед нашими батьками, ніхто з родичів із ними спілкуватися більше не буде!

Подивимося, як вони заспівають, коли вся рідня обірве з ними зв’язок!