Хочеться розповісти людині про своє минуле? Не потрібно, навіть, якщо ци близька, чи навіть кохана людина

Хочеться розповісти людині про своє минуле? Це гранична відвертість. Небезпечна риса, яку можна перейти, а потім гірко шкодувати про свою щирістю. Навіть якщо розповідаєш близькій людині, навіть коханій.

Тому що час іде, стосунки змінюються, настрій – також. Хто знає, як людина скористається вашою відвертістю, вашими спогадами.

У Мопассана вдова знову вийшла заміж. І поділилася з новим чоловіком: старого вона не дуже любила. І зраджувала йому, була справа.

І все. Новий чоловік дружину зненавидів. Він втратив довіру. Якщо в минулому вона могла таке зробити, значить, здатна і зараз на таке. І зникдо сімейне щастя, – це ще м’яко сказано.

Або один чоловік поділився з другом: у дитинстві він збирав пляшки. Батьки випивали, грошей не вистачало. Іноді доводилося нишпорити по смітниках і по урнах нишпорити, щоб набрати склотари, здати та купити їжі. Друг поспівчував. Підтримав. А за кілька років цей чоловік отримав нову посаду в компанії, де вони з другом працювали.

І цей друг почав жартувати над смітниками і над пляшками. Вставляти до місця і не до місця примовки та натяки на збирачів. І щодо батьків почав насміхатися, – які предки, такі і нащадки… І чоловік червонів, бліднув, а потім звільнився. Не витримав.

Або дружина чоловікові розповіла про минуле. Був неприємний момент, якось вона вкрала гроші в тітки, в дитинстві. А потім стосунки розладналися, чоловік дружину злодійкою начебто жартома став називати. І вся його рідня теж цю тему активно розвивала під час зустрічей. І при розлученні чоловік вказав, що дружина нечесна. У дитинстві крала гроші у тітки. Вірити їй у жодному разі не можна.

Хвилинна відвертість дорого може коштувати. Ви про одне розповідаєте, наприклад, про важкі обставини або душевні муки, які вас переслідують. А людина потім використовує проти вас інше: факти, які ви самі їй розповіли.

Той, кому відомо все наше минуле, той, хто ніколи і нізащо нас ним не дорікне, той і є вашою людиною, яка любить. Друг чи кохана людина, близька, може, єдина у цьому світі. Але наперед це важко вгадати. І сто разів подумайте, перш ніж ділитися своїм минулим, особливо болісним і непростим.

Там, може, немає гріха чи помилки. Там, може, лише тяжкі життєві обставини та наше тимчасово принижене, залежне становище… Але це не має значення.

Важливо, що до кінця ми людину можемо не знати. Та й сама вона може не знати до кінця, до самого дна душі. І чи треба їй довіритися – подумайте гарненько. Тому що немає болючішого за удар, як нашим власним, довіреним комусь минулим.