– У батьків великий будинок, а ми квартиру винаймаємо. Це ж нерозумно, – вмовляє мене чоловік

Чоловік усе намагається мене вмовити переїхати в будинок до його батьків, пояснюючи це тим, що в них великий будинок, усі помістимося. А зекономлені гроші ми зможемо відкласти для купівлі своєї квартири. У принципі, все здається логічним, тільки я не витримаю там і тижня. Занадто у нас різні розуміння про гігієну та інші важливі речі.

Ми з чоловіком одружені чотири роки, всі ці чотири роки винаймаємо житло, намагаючись накопичити на свою квартиру. Йде дуже важко, особливо з огляду на всі перипетії останніх років. Але ми не впадаємо у відчай, потроху гроші накопичуються.

Нещодавно чоловік знову почав розмову про те, що нам варто перебратися під крильце до його батьків. Тепер-то у нас є така можливість. А я екстрено придумую нову відмовку, щоб цього не робити.

Батьки чоловіка живуть у приватному будинку в області. Будинок повністю з усіма зручностями, є світло, вода, опалення і теплий туалет. І будинок насправді великий, коли ми приїжджаємо в гості, ми можемо не перетинатися з батьками цілий день. Але кожна поїздка туди для мене велике випробовування.

У свекрів дуже своєрідне уявлення про гігієну як особисту, так і загальну. Тобто, після туалету руки мити вони не привчені, користуватися йоржиком і освіжувачами повітря теж. Миються тільки у вихідні, хоча можуть весь тиждень копатися на городі, а наприкінці дня помити тільки ноги, руки та обличчя.

Загалом, для мене перебувати поруч зі свекрами справжня проблема. Я дуже гидлива людина, ну ось так уже склалося. Душ вранці і після роботи обов’язково, руки мию так часто, як це можливо, після себе намагаюся не залишати жодних слідів у санвузлі.

Коли я вперше побувала в будинку батьків чоловіка, у мене стався культурний шок. Мій чоловік, який завжди при марафеті, пахне туалетною водою і гладко поголений, і його батьки, які з нагоди офіційного знайомства з нареченою сина навіть помитися не спромоглися. Коли вони мене обіймали, я думала, мене виверне від запаху немитого тіла.

Усе розумію, літо, город, усе таке. Але й ми не снігом на голову впали, заздалегідь домовлялися про те, що приїдемо. А тут така зустріч. Я потім довго думала, це мені натяк був, що на мене плювати, чи люди самі по собі такі. Виявився другий варіант.

Також мене дивує їхнє ставлення до порядку в домі. Стан сантехніки мене лякає, в інших громадських унітазах унітази чистіші будуть, а у ванну босоніж вставати гидко, вона вся в якомусь нальоті, розводах.

А ще в них є кішки й собаки, які живуть і в будинку, і у дворі. Тобто, побігали по вулиці, а потім прийшли на диван лежати, витираючи брудні лапи об оббивку. Коли я побачила, що свекруха спокійно дає собакам вилизувати тарілки, з яких їдять люди, мені остаточно відбило апетит. Бачила я, як там посуд миють.

І туди чоловік уже не вперше пропонує переїхати. Раніше я відбрикувалася, казала, що незручно буде до роботи в місті добиратися. Це було правдою, були певні складнощі, але не такі, як я їх роздула, звісно.

А тепер мої батьки віддали нам свою машину, і проблему з дорогою знято, але мені від цього не легше. Чоловік став насідати з новою силою. Це ж така економія.

Так, економія, звичайно, помітна, але я не готова постійно жити в напрузі, боячись щось підхопити. Прибратися у свекрів теж не варіант. Пробувала я якось хоча б посуд перемити, щоб позбутися жирної плівки, так свекруха мало не в істерику – я вважаю її поганою господинею, я її образити хочу, а то навіщо б мені перемивати «чисті» тарілки.

Чоловік моїх проблем не розуміє. Для нього ця поведінка рідні звична, він вважає, що можна просто не звертати на це увагу. А я так не можу. Як можна жити під одним дахом, ділити місця загального користування і стіл, і не звертати уваги?

Ніяка економія грошей цього не варта, чесно. Я швидше якийсь розлад на нервовому ґрунті зароблю, ніж ми накопичимо на квартиру. Бо це не на тиждень приїхати, це туди конкретно жити треба їхати.

Не знаю, як пояснити чоловікові, що ті дрібниці, на які він радить мені закрити очі, для мене не дрібниці, а величезна проблема. Я або там звихнуся, або до смepті пересварюся з його батьками, бо буду перемивати посуд, відмивати унітаз і ванну, готувати окремо. Навіщо це треба? У підсумку вийде тільки гірше.