Чоловік не вміє вибирати для себе подарунки, а потім ображається на мене

Скільки років уже живемо з Вадимом, а я все не можу звикнути до його безглуздої риси. Людина просто не вміє вибирати собі подарунки! Я вже в’юсь навколо нього, випитуючи, щоб йому хотілося на чергове свято. А чоловік тільки зітхає та каже, що не знає.

І добре б, якщо він просто приймав подарунок, який я вибираю на свій страх та ризик, спокійно. Так ні! Сидить зі скорботним обличчям. Все йому не так!

Ось просто для розуміння ситуації: подарувала йому теплу піжаму нейтрального синього кольору. Вадим помацав її, оглянув з усіх боків і сказав, що рукави надто довгі, а відтінок якийсь дивний. Відтінок йому не сподобався! Хоча я майже місяць розпитувала його, що хоче на день батька.

І залишати коханого без подарунка не хочеться. Ну як так взагалі?

Цього Нового року чоловік мене просто довів до ручки! Навіть святкувати не хотілося. Я, як завжди, почала підгортати його на предмет вибору подарунка ще в листопаді.

– Любий, що б ти хотів отримати від Миколая? – грайливо запитала я, коли ми сиділи на дивані ввечері.

– Ну, я навіть не знаю… – простягнув Вадим, не відриваючи очей від екрану телевізора. – Треба подумати!

Ось у цьому й була загвоздка! розродиться.

Замість насолоджуватися новорічною атмосферою майбутнього Нового року, я була як на голках. А раптом би чоловік попросив щось таке собі? На замовлення та очікування подарунка залишилося б мало часу. Тим більше, у грудні нерідко доставка товарів спізнюється через святкову метушні.

Приперла я чоловіка до стіни вже 8 грудня.

– Чи ти мені зараз хоч маленький натяк даси з приводу подарунка?! – пригрозила я йому жартома. – Ну, скільки можна час тягнути? Потім знову будеш губи надувати, якщо подарунок тебе не влаштує.

– Ой, так я ще навіть не думав про це, – відповів мені Вадим з простакуватим виразом обличчя. – Забув просто…

Забув він! Хоча я практично щотижня йому надсилала непрозорі натяки. Ну, що за неповага? Доведе він мене і отримає під ялинку мішок гною чи вугілля.

Так і не вирішилося це питання із подарунком для чоловіка. Тому я знову вирушила на полювання за відповідним презентом по магазинах. А там така штовханина, що насилу живою вибралася. Але зате вхопила пристойний набір інструментів. Всякі викрутки, затискачі, кусачки.

Подарунки ми розбирали вже вранці першого січня. Діти захопилися конструкторами, які давно просили. Я ж одержала дві премилі листівки від дочок.

Вадим підніс мені мій улюблений парфум, про який я всі вуха продзижчала. Я навіть послання скинула Вадиму, щоб він нічого іншого не купив.

А побачивши свого подарунка чоловік знову насупився. Він ліниво перебирав руками кожен інструмент у наборі, але особливої ​​радості не відчував.

– Коханий, все гаразд? – вирішила перервати я мовчання, поки діти в іншому кінці кімнати розбирали свої подарунки. – Ти якийсь притихлий.

– Та ти знову мені якусь дурницю подарувала! – не стримався Вадим. – У мене різних викруток просто завалися! Решті я навіть не користуюся. І колір якийсь дивний ти вибрала.

І все це таким невдоволеним тоном, ніби я його образила чи піднесла якийсь мотлох.  Я сиділа приголомшена, навіть сльози на очі навернулися.

– Якщо тобі не подобається подарунок, обраний мною, то міг би заздалегідь сказати, що ти хотів би на Новий рік, – з образою в голосі сказала я.

Вадим тільки пробурчав, що просто не вмію вибирати подарунки.

Ну раз так, то я взагалі більше не намагатимуся. Все одно, мої зусилля Вадим не оцінить. Нехай сидить без подарунків, якщо не вміє нормально подавати ідеї та приймати презенти!