Як продати яблуко і стати мільярдером: мудрість анекдоту про зусилля, удачу та приховані можливості

Є такий анекдот про багатство та успіх. Одного мільярдера спитали, як він розбагатів. І той розповів: мовляв, я у траві знайшов гарне яблуко. Помив його, а потім продав у два рази дорожче. І на виручені гроші купив два яблука.

Помив їх, протер до блиску, потім продав дорожче. І купив чотири яблука. Потім ці чотири продав дорожче; купив вісім… Так я почав шлях до успіху. Я був прилежний і працьовитий.

А потім дядько залишив мені спадок – мільярд. І я розбагатів! Тож раджу почати з яблук.

Смішний анекдот про нікчемні копіткі зусилля. Про їхню безплідність. Потрібно мільйон років продавати яблука, щоб мільйон таким чином заробити.

Але є таємний зміст у цьому анекдоті.

Може, якби людина не почала б метушню з яблуками, вона не отримала б спадщину? Або втратила би його. Може, клопіткі зусилля та старанність зараховуються? Він не сидів без діла, цей майбутній багатій. Він пробував. Він намагався. Він знайдене яблуко не з’їв, а продав. Вклав зусилля: помив, знайшов місце для торгівлі, продавав…

Це мета, намір та прагнення, активна діяльність. Може, дядько подивився на клопіт племінника і вирішив залишити спадщину? Чи доля звернула прихильну увагу на енергійного юнака, як у казці?

Везіння випадково. Але випадковість є закономірною. Так вважав ще Демокріт. Все у світі має свої причини.

Люди, які починають з малого і виявляють працьовитість та завзятість, мають більше шансів жити в достатку. І навіть розбагатіти якось. Удача рідко приходить до ледарів. А до лінивих ниток – жодного разу такого не зустрічала.

Тому сидіти склавши руки та скаржитися невигідно. Потрібно розпочати з доступного. Може, мільярд і не отримаємо, але своє становище виправимо.

І в анекдотах є мудрість для того, хто зможе її знайти та використати. Як яблуко у траві…