Купили з чоловіком дачу, але діти там бувають частіше за нас. Нічим не допомагають, проте відпочивають вдосталь

Ми з чоловіком півтора роки тому придбали дачу. Звісно, ​​вона нам обійшлася у круглу суму. Але все одно були дуже раді, адже давно про неї мріяли. Посадили город і часто туди приїжджали. Адже в сезон на дачі завжди знайдеться – то посадити, то постійно треба.

Син і дочка спочатку з нашої дачної епопеї тільки посміювалися. Мовляв, самі собі турбот додали.

Звісно, ​​ми із чоловіком часто запрошували дітей до нас у гості на вихідні. Тільки от ні дочка з чоловіком, ні син зі своєю дівчиною допомагати нам особливо не рвалися.

Шашлики посмажити, відпочити на свіжому повітрі діти завжди раді. Але копатися на городі їм ніколи не подобалося. Звісно, ​​якщо попросимо, допоможуть. Але робота їм швидко набридала, і вони починали то на річку, то в ліс погуляти проситися.

Ну а цього літа син та донька на дачу зачастили. То разом, то окремо кожних вихідних на дачу їздили. А останнім часом взагалі візьмуть у нас ключі від дачного будиночка, а нас просять побути вдома.

Почалося все з ювілею дочки наприкінці травня. Каті виповнилося тридцять, ось вона й вирішила молодь у нас на дачі зібрати.

Ми з чоловіком не заперечували. Звичайно, так значно дешевше вийде, ніж всю компанію кудись у ресторан зводити.

Та й шуміти і танцювати там можна хоч всю ніч безперервно. Адже сусіди по дачі і самі повеселитися люблять, тож обурюватись і скаржитися точно не стануть.

День народження випав на суботу. А в неділю, коли ми приїхали, і ділянку, і будинок уже було прибрано. Навіть сміття з ділянки у контейнер винесли. Про свято лише повітряні кулі, прив’язані до паркану та дерев, нагадували.

Буквально за два тижні ключі від дачі син попросив. Мовляв, хоче влаштувати своїй дівчині романтичне побачення. Хочуть переночувати в наметі, подивитися зорепад… І знову та сама історія – відпочили, прибрали за собою.

А потім практично все літо донька, то син ключі від дачі на вихідні просили. То з друзями поїдуть, то зі своїми половинками. Таке почуття, що вже й графік склали, хто і коли на дачі по суботах відпочиватиме та ночуватиме.

Тільки от ні прополоти, ні траву покосити нікому навіть і на думку не спало. Та й взагалі – ми з чоловіком не для того стільки грошей та праці в дачу вклали, щоби наш урожай загинув.

А останнім часом так виходило, що діти вже набагато частіше за нас на дачі бували. Ну а ми з чоловіком, приїхавши після їхнього відпочинку, носимося, щоб максимально дачну роботу переробити.

Звісно, ​​втомлювалися дуже. А на городі та на ділянці все одно то одне, то інше зробити не встигали. Давно час було з дітьми поговорити, тільки мені ображати їх не хотілося.

Натомість чоловік із цією ситуацією мовчки миритися не захотів. І вкотре, коли син зателефонував із проханням взяти ключі та поїхати на дачу відпочити, сказав йому:

– Без проблем, бери звичайно. Тільки ось раз ми з мамою на дачу не потрапляємо, доведеться вам з Діаною за нас там попрацювати.

А потім спокійно перерахував, що саме ми планували зробити цієї суботи: покосити газон, прополоти квітник і теплицю. Та й полити весь город. Спершу син погодився. Але, мабуть, порадившись зі своєю дівчиною, вирішив змінити плани на вихідні та від поїздки на дачу відмовився.

Дізнавшись, що брат туди не поїде, буквально через годину з проханням дати їй ключі мені зателефонувала донька. Підморгнувши чоловікові, я їй відповіла:

– Звичайно, Катюша. Але якщо у нас з татом поїхати не вийде, ми попросимо вас з Вадимом покосити газон, полити город і прополоти пару грядок. Ви ж не проти?

Не повірите, але й у доньки з чоловіком раптом несподівано змінилися плани на вихідні. Звісно, ​​причину вони назвали іншою. Але я впевнена: напевно, справа в тому, що замінити звичний дачний відпочинок на працю їм не дуже й хотілося.

Вже третій тиждень ми із чоловіком їздимо на дачу самі. Діти ключі не просять. Але це їхній вибір. Захочуть відпочити – будь ласка. Тільки в такому разі доведеться й попрацювати.