Я вірю у таке поняття, як “бумеранг долі”. Іноді він повертається повільно, іноді очевидно, інколи ж миттєво. Але він є, я в цьому певна. Ось моя сестра свого часу була коханкою, а тепер їй самій зраджує чоловік
Моя сестра в бумеранг ніколи не вірила, але саме ефект цього бумеранга вона на своїй шкурі і відчуває. І не розуміє, за що їй все це.
В юності сестра була легковажна і дуже самовпевнена, що порядком дратувало оточуючих. Але Оля не звертала уваги: казала, що їй просто заздрять. А заздрити було чому. Сестра завжди виділялася гарною фігурою та й дуже мила була. І цим усім сестра пишалася.
В особистому житті в неї завжди була якась чехарда, тривалих стосунків не спостерігалося. Сестра щедро роздавала аванси, але до ладу ні з ким не зустрічалася.
– Переб’ється, знайде собі нормального мужика і заживе нормально, – була впевнена мама, яка сестру завжди любила трохи більше. Напевно тому, що та на неї була схожа. Я ж вдалася до тата.
У сестри за якийсь час насправді з’явився постійний чоловік. Ми знали, що він є, а ось хто він, що він – сестра воліла все тримати в секреті.
Щоправда, через якийсь час вона зі мною поділилася, що не знайомитиме сім’ю з ним, бо той одружений. Тобто Оля була в курсі, що ходить у статусі коханки.
– А що таке? Я насильно нікого не тягну. Якщо жінка так себе запустила, що вже не цікавить свого чоловіка, то це явно не мої проблеми, – сміялася сестра над моїм приголомшеним виглядом.
Переконувати сестру сенсу не мало. Якщо вона в чомусь впевнена, то цю впевненість із неї та поленом не виб’єш. Можна тільки посваритися
Батькам я на настійне прохання сестри нічого говорити не стала. Їй кілька разів натякнула, що вона не в ті ігри почала заграватися, але, як і очікувалося, ефекту мої слова не справили.
– Ти не розумієш, як це зручно. Зобов’язань мало, натомість чоловік уже знає, як доглядати за жінкою, що нам подобається. А ще подарунки дарує і знаки уваги надає, – сміялася Оля, граючись новим золотим браслетиком.
У неї два чи три рази були стосунки із одруженими чоловіками. Одружити з собою вона їх не хотіла, в сім’ю не лізла, тому вважала, що взагалі нічого поганого не робила.
– Це не мої проблеми: це проблеми їхніх дружин, – чітко означала свою думку сестра.
Але потім, як і пророкувала мама, Оля перебесилася, зустріла свого чоловіка і вийшла за нього заміж. Ніяку сім’ю вона заради цього не зруйнувала, в обох це був перший шлюб.
Щастя сестри тривало п’ять років, за які вона встигла народити дитину та дещо розгубити свою форму. Там і вагітність завжди на межі викидня була, і гормони після пологів у рознесення пішли.
Так що тут не вина сестри, що вона ніяк не може привести себе до дородової форми. Це треба лікувати та стабілізувати, що є тривалим процесом.
Чоловік наче нічого їй не каже, все розуміє і підтримує, але нещодавно сестра прилетіла до мене в сльозах, бо дізналася про зради чоловіка.
Виявляється, він уже півроку хороводиться із коханкою. Це сестру просто підкосило. Вона ж і дитину народила, і у форму прийти намагається, і чоловікові догодити намагається, а він коханку завів.
Я прикусила язика і не стала нагадувати їй її слова, які вона колись говорила. Навіть поливання помиями “нахабної дівки, яка лізе до чужої родини” залишила без коментарів.
Із чоловіком Оля на цю тему говорити не хоче: боїться, що тільки посилить ситуацію. Тому мотає соплі на кулак і скаржиться мені на ту дівку та мужиків, яких так легко відвести ліворуч. Мовчу, співчуваю, у потрібних місцях підтакую, а сама не можу перестати розмірковувати про те, які ж зигзаги іноді виписує доля.