– Ти проміняла рідну матір на мужика, та як ти могла! – кричала мама на весіллі моєї молодшої сестри

Мама таки примудрилася зіпсувати весілля своєї молодшої дочки, моєї сестри. Кричала, що Люда її зрадила, кинула одну, а мама в неї всі сили, всю любов вклала. А вона, сестра, посміла закохатися і вийти заміж. Театр абсурду…

Батько розлучився з мамою, коли мені було дев’ять років, а моїй молодшій сестрі Людмилі чотири роки. Вчинив батько негарно, кинувши дружину з двома дітьми і пішовши до молодої та безпроблемної. З ним після цього вчинку навіть рідна мати відмовлялася спілкуватися.

Розлучення мати переживала дуже важко. Кого вона тільки у своїх бідах не звинувачувала. Навіть мені діставалося, але не тому, що я в чомусь винна, а тому, що мені пощастило вродитися татовою копією.

– Що ти на дитину з’їлася, вона тут до чого? – обурювалася бабуся. – У ній всієї провини, що ти її народила такою схожою на батька.

Але мамі було байдуже, розумні слова до неї не доходили. Зрештою мене забрала до себе на виховання бабуся по батькові. Але й по мамі бабуся мене не забувала, приходила сама в гості, я до неї бігала, там і з сестричкою бачилася. Тільки мати мене знати не хотіла. Чи було мені гірко та прикро? Звісно. При рідній матері жити у бабусі – не найкраще, що може статися з дитиною. Але згодом якось звикла.

Молодша сестра залишилася з мамою. І мама зосередила на ній усю свою увагу, можна сказати, що вона розчинялася у дочці. Все для Людмили, лише для неї. Сестра на радість мамі росла дуже спокійною домашньою дитиною, яка від маминої спідниці відірватися не прагнула.

– Зовсім залюбить вона Людмилу, – зітхала бабуся. – перекриває вона їй кисень. Не можна так над дітьми трястись.

Я з бабусею була згодна. Сестра в мене недалекою не була, але відстоювати свою думку не вміла, здавалося, що вона її зовсім не мала. Коли ми з нею спілкувалися, то мені здавалося, що вона як тісто – не сперечається, погоджується з усім. Я хоч і намагалася її розбурхати, але маминий вплив за пару годин спілкування було не вибити.

Тому для мене було зовсім несподівано, коли Люда прибігла до мене з палаючими очима і сказала, що її покликали заміж. Я навіть не була в курсі, що вона з кимось зустрічається, хоча для дівчини двадцяти двох років це було б гаразд. Але виявилось, що це так.

Люда, незвично схвильована, розповідала, як вони з нареченим ще чотири роки тому познайомилися, як почали зустрічатися, як сестра виверталася перед мамою, щоб викроїти час для побачень. Я слухала і не вірила, що це все про мою сестру. У моєму світогляді, Люда просто не була здатна на такі безбашенні авантюри. Здивувала, так здивувала.

Загалом зустрічалася Люда зі своїм хлопцем уже чотири роки, а тепер він зробив їй пропозицію одружитися. Сестра її прийняла і за тиждень вони підуть подавати заяву до РАЦСу. Я була за сестру дуже рада. Але чомусь одразу зрозуміла, що на всіх чекають веселі часи.

Як я й думала, мамі сестра нічого не сказала, інакше не була б вже такою радісною та щасливою. Вона попросила, щоб я пішла з нею до мами, а то їй страшно. Ми з мамою досі не спілкувалися. Я вже не рвалася з нею спілкуватися, все відболіло і перегоріло, та й нема про що. По суті, це вже чужа мені людина. Тому її незадоволення мені було по боці. Хоча зайвий раз я воліла не зустрічатися з нею. Але якщо це допоможе Люді, то чому ж ні?

Мама, як я й припускала, закотила огидний скандал. Вона кричала на Люду, як та сміє її зраджувати, адже вона все життя на неї одну поклала.

– Усі мужики однакові, награється, а потім покине! Не хочу тобі такої долі! Ти сама не розумієш, що робиш! Заради якогось мужика ти готова зрадити рідну матір!

Домовилася мама до того, що або сестра кидає свого нареченого, або мати бачити її не хоче і Люда може прямо зараз йти на всі чотири сторони. Люда й пішла. Зібрала свої речі, не без моєї допомоги, звісно, ​​і пішла.

– Якщо ти зараз відчиниш ці двері, то вважай, що ти мені більше не дочка! – прошипіла нам у спину мама, коли ми вже збиралися виходити. Мене вона просто ігнорувала як порожнє місце. Але якби мене, можливо Люда б і залишилася. але я підштовхнула її легенько в спину, і вона таки вийшла з маминої квартири.

Підготовка до весілля була тим ще пеклом. Сестру розривало між бажанням сміятися від радості, що вона з коханим одружиться, і бажанням ридати носом у подушку, бо посварилася з мамою. Я і бабуся дуже намагалися її підтримувати, але давалося нам це важко.

До того ж мати не переставала зводити сестру смсками та дзвінками. Я радила заблокувати її номер, щоб не псувати собі нерви, але сестра так вчинити не могла. Вона до останнього сподівалася, що мати змінить гнів на милість.

За три дні до весілля мама сама з’явилася миритись. Я при їхній розмові з сестрою не була присутньою, але потім дізналася, що мама ніби вже не проти весілля, зрозуміла, що поводилася неправильно, обіцяла, що більше такого не повториться. Я чомусь погано у все це вірила, але сестра була на сьомому небі. Настрій їй псувати я не стала, і так дівчинці дісталося вже.

У день одруження мама таки не дотримала слова. Вона з самої реєстрації почала всім мотати нерви. І наречений у сестри якийсь непривабливий, і як це вони не будуть з нею жити, нехай у нареченого є своя квартира, але вона ж мати. А в ресторані під час свого тосту взагалі почала ридати, клясти нареченого, що він позбавляє її дочки.

– Ти теж не краща, готова зрадити матір заради якогось мужика! А я тебе ростила, все для тебе робила! – кричала вона в мікрофон, поки ведучий не міг зрозуміти, що далі робити. У результаті свято мама зіпсувала ґрунтовно. Після її промови на Люду дивитись було боляче, вона сиділа до кінця вечора поникла.

Нині Люда з чоловіком гостює у його родичів десь в горах. Мама, як я знаю, посварилася і з бабусею, яка завжди намагалася її вигороджувати, але перфомансу на весіллі не зрозуміла і вона. Люда теж не прагне спілкуватися з мамою. Може щось зрозуміла, може ще з якоїсь причини.

Я з мамою як не спілкувалась, так і не збираюся. Тепер маю для цього ще більше приводів. Якщо раніше я думала, що мама любить сестру, то тепер зрозуміла, що вона нікого не любить, тільки себе. Сподіваюся, Люда теж не з нею більше спілкуватиметься, інакше, боюся, довго її шлюб не триватиме.