– Гроші мені не важливі! Хочу, щоб ти проводив час із сім’єю, як раніше, – заявила дружина після мого підвищення

У нас із дружиною цілком середньостатистична сімʼя. Вона працює в магазині жіночого одягу, я – в офісі, на середній посаді. Двоє дітей – хлопчик і дівчинка. Живемо у квартирі, за яку платитимемо іпотеку ще одинадцять років, їздимо на старій машині.

Не скажу, що мене таке життя цілком влаштовує. Звичайно, хочеться і у відпустку літати частіше, ніж раз на п’ять років. І щоб дітям та дружині я міг купувати, що хочу. Тим більше, я дуже люблю їх і присвячую їм увесь свій вільний час. Якого в мене донедавна було достатньо.

І кілька місяців тому мені запропонували підвищення. Причому досить значне та несподіване. Звичайно, я пропрацював у цій конторі багато років і знав там кожну деталь, але не сподівався, що мені раптом довірять таку відповідальність.

Щиро кажучи, навіть сумнівався, чи приймати мені цю пропозицію. Але потім керівники озвучили суму заробітної плати та премій, і всі сумніви відпали. З такою зарплатою моя сім’я заживе зовсім по-іншому.

Дружина теж зраділа, коли я розповів їй про підвищення.

– Якщо ти тепер начальник, то можеш йти і приходити на роботу, коли заманеться? – сказала вона.

– Нічого подібного, – засміявся я. – Навпаки, з мене тепер спросу буде вдесятеро більше. Крім того, я поки що нічого не знаю про свої нові обов’язки. Треба все вивчити і ввійти в ритм.

Дружина після цих слів ніби трохи засмутилася, але виявила бажання, що я швидко в усьому розберуся.

– Я постараюся, – запевнив її.

Звісно, ​​перші місяці мені було складно. Хоч я й знав тут усі процеси, виявляється, коли ти працюєш начальником, все виглядає зовсім інакше. Новий рівень відповідальності, купа додаткових обов’язків. Та ще й за підлеглими потрібне око та око.

Я приходив на роботу раніше, а йшов пізніше за інших, бо треба було перевірити звіти і скласти плани наступного дня. Втомлювався жахливо. Іноді навіть у вихідні брав роботу додому.

Дружині це, звичайно, не подобалося. Якось вона навіть сказала:

– А ти не хочеш повернутись на старе місце?

– А чого це мені хотіти? – здивувався я.

– Ну, там ти все знав, – відповіла дружина. – І не нервувався так. І додому приходив вчасно.

– Я поки що просто адаптуюся, – сказав я. – Ось побачиш, через кілька місяців усе прийде до норми.

Так, мені було тяжко. Але в той же час є щось особливе, коли ти переходиш на новий рівень і починаєш робити те, чого не робив раніше. З’являється навіть якийсь спортивний азарт і хочеться якнайшвидше все освоїти.

А коли вже вперше прийшла нова зарплата, я взагалі випробував щось на зразок ейфорії. Купив подарунки дружині та дітям і відвів усіх у добрий ресторан. Дружина тоді начебто зраділа і перестала мене пиляти, що пізно приходжу додому.

Тільки через якийсь час я зрозумів, що до колишнього спокійного ритму життя я не повернуся. Тепер, якщо хочу залишатися на цій посаді, треба працювати більше. І бути готовим відповісти на телефон у будь-який час дня та ночі.

А коли це зрозуміла і дружина, вона просто збожеволіла. Дружина буквально зажадала, щоб я звільнився і повернувся на посаду, що була раніше!

– Як ти це собі уявляєш? – запитав я. – Ти пам’ятаєш, скільки я тоді заробляв.

– Гроші мені не важливі! – заявила дружина. – Хочу, щоб ти був дома і проводив час зі мною та дітьми, як раніше.

І вона від мене не відстає із цим питанням. А я не хочу повертатись на колишнє місце. Мені подобається моя посада та моя нова зарплата.

Звичайно, шкода, що я став менше часу проводити з сім’єю, але я вважаю за важливе забезпечити їм гарне життя. Та й інші дружини, навпаки, радіють, коли їхні чоловіки більше заробляють, а моя… Загалом не знаю, що робити.