– Не думала, що ти така меркантильна. Рідному братові грошей на ювілей пошкодувала, – заявила невістка

Наближався піввіковий ювілей мого старшого брата. Солідний життєвий рубіж. Надворі – розпал літа. Святкувати у квартирі чи ресторані за такої погоди просто блюзнірство. Ось і напросився брат відзначити 50 років на мою дачу.

Відмовити єдиному братові я не могла. Вперше попросив та й привід вагомий. Я чудово розуміла, що це для мене додатковий і витратний клопіт. І я щиро сподівалася, що дружина брата та їхній син мені допоможуть. Насправді ж виявилося далеко не так.

Перед урочистістю ми з чоловіком та дочкою відмили дачу від підлоги до стелі. Не хотілося уславитися грязнулями перед родичами та друзями брата. Чоловік у дворі підстриг газон. Вирішили накрити стіл на свіжому повітрі і зовсім не хотілося по коліна потопати в траві.

Дружина чоловіка – Марина – попросила купити м’ясо на шашлики у сільських. Магазинне, каже, програє до смаку натуральному сільському. Обіцяла гроші перерахувати на карту пізніше, так що свинину та яловичину я купила на свої гроші. Напередодні свята Марина приїхала на дачу сама. Її чоловіки обіцяли прибути у день урочистостей.

– А де продукти? – резонно запитала я у невістки. – Стіл чим будеш накривати?

– А які продукти? У тебе ж на дачі геть усе своє натуральне росте. Завтра нашаткуємо свіжі салати. Цибуля, огірки та помідори з грядки на стіл покладемо під шашличок.

Раз брат не приїхав, маринувати м’ясо на шашлик довелося моєму чоловікові. До речі, гроші за м’ясо мені ніхто так і не повернув.

Крім того, з вечора я поставила тісто, щоб ранком покуштувати пироги. Я знала, що випічка – слабкість брата. Хотіла до ювілею порадувати його домашніми борошняними виробами.

Загалом наступного дня весь стіл був накритий практично за наш рахунок: м’ясо, салати, випічка, овочі, зелень. Брат привіз лише спиртне та фрукти. Основна частина гостей – друзі та колеги брата. З родичів – батьки та тітка.

Все свято я носилася як білка у колесі. Накривала, несла та мила брудний посуд. А мій чоловік смажив шашлики. Як не гості на ювілеї, а обслуговуючий персонал. А брат із дружиною весело святкували та веселилися.

Тоді я і сказала чоловікові, що подарунок (велику суму в конверті) дарувати не будемо. Наш презент – організація всієї цієї урочистості. До того ж продукти були за наш рахунок, навіть компоти та соління на столі були витягнуті з наших засіків.

Свято пройшло, гості роз’їхалися. А нам із чоловіком черговий “подарунок” – прибирати стіл, мити посуд, упорядковувати двір. Втомилися ми цього дня просто до упаду.

Дружина брата, їдучи, зі столу зібрала все, що можна було забрати з собою. Наше свято, аргументувала вона. Сперечатись із нею у мене просто не було сил ні моральних, ні фізичних. Слава Богу, що з ночівлею ніхто не залишився, і за це дякую.

А наступного дня дзвонить невістка Марина.

– Я тут розбираю подарунки, а від вас щось я нічого не знайшла.

– А ми нічого і не поклали, – як ні в чому не бувало відповіла я.

– Як так? Все ж таки брат єдиний, та й дата кругла.

– А давай, Марино, вважає, що я йому подарувала. По-перше, дачу свою надала, економія для вас чимала. По-друге, м’ясо купила і стіл майже повністю накрила власним коштом. По-третє, все свято обслуговувала ваших гостей, а ви відпочивали від душі.

– Ну, ти ж для родичів старалася.

– Та з родичів пару людей було, а решта виключно ваші друзі та товариші по службі.

– Ми планували восени до Туреччини відпочити з’їздити вдвох. Ось і вирішили заощадити та відсвяткувати ювілей у вас на дачі.

– Зекономити за мій рахунок?

– Не думала, що ти така меркантильна. Рідному братові грошей на ювілей пошкодувала.

Виявляється, що я ще й меркантильна. Провела свято власним коштом, а замість подяки жадібною назвали.

Подзвонила братові і висловила все, що накипіло. Ну, хоч від нього я почула спасибі. Він погодився, що подарунок ми зробили шикарний, накривши стіл власним коштом і надавши дачу. Так добре він давно не відпочивав та й друзям все сподобалося.

А з меркантильною дружиною брат пообіцяв розібратися сам:

– Очевидно, не бачити їй відпочинку на березі моря. Вирішила обхитрити тебе, хай тепер і розплачується.