Чекали багаж в аеропорту, як раптом виїхала велика цукерка. Один хлопчик так здивувався і став до неї придивлятися

Багаж чекали в аеропорту. І до транспортерної стрічки підійшов малюк. Стоїть і дивиться. Стрічка рухається, багажу ще немає.

І раптом виїжджає велика цукерка. Гарна така. Може, випала із сумки. Але їде цукерка! Самотня і прекрасна …

Малюк так здивувався. Стоїть і очима дивиться. Вся гама почуттів на обличчі: здивування, недовіра, захоплення, жага до володіння…

Він думав, цей маленький хлопчик. Розмірковував і прицілювався. А потім простягнув ручку і хотів цей подарунок долі схопити!

Але цукерка поїхала – надто довго хлопчик думав, не вірив щастю і придивлявся. А малюка самого схопили – тато підбіг. І забрав подалі від стрічки і від цукерки. Малюк так кричав роздратовано і розчаровано!

Але так і буває. Подарунок долі треба вистачати одразу! Бувають несподівані цукерки у житті. І довго міркувати не варто. Втім, може все на краще. І якщо нас відтягли від спокуси – це також добре. Потім матимемо краще, так теж буває…